Усі люди, які боролись за незалежність у збройних, парамілітарних, підпільних, політичних організаціях чи вели цю боротьбу індивідуально, визнаються борцями за незалежність України. Законом передбачається визнання таких організацій, як Союз визволення України, УСС, УНР, Гетьманат, ЗУНР, партизанські і повстанські загони Наддніпрянщини, Карпатську січ, УПА, ОУН, Сойм Карпатської України, Українська Гельсінська спілка тощо.
“Держава визнає, що борці за незалежність України у ХХ столітті, які визначені у статті 1 даного закону, відіграли головну роль у відновленні української державності, яка проголошена Актом 24 серпня 1991 року, що є основною передумовою надання правового статусу та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті”, - йдеться в законі. Держава, згідно з законом, може визначити борцям за незалежність соцгарантії і пільги та держнагороди. “Публічне заперечення факту правомірності боротьби за незалежність України у ХХ столітті визнається наругою над пам’яттю борців за незалежність України у XX столітті, приниженням гідності українського народу і є протиправним”, — вказано в законі.
При цьому, відповідно до документу, держава може надавати соціальні гарантії борцям за незалежність України у 20 столітті та членам їх сімей, а органи місцевого самоврядування можуть за рахунок коштів місцевих бюджетів надавати додаткові соціальні гарантії, пільги борцям за незалежність.
