"Довідник буде складатися із двох великих розділів: перший – присвячений конкретно церквам, церквам-дзвіницям Калуського району. Ми всіх їх відвідали, сфотографували, зазначили назву храму і коли він побудований. Другий – присвячений дзвонам. У ньому вказуватимемо, наприклад, що це — сучасний дзвін із Нового Роздолу чи чотири сучасні дзвони, два старі – відлиті у ливарні Фельчинських. Унікальні дзвони будуть описані більш докладно"— розповідає Василь Фіцак.
Дослідник каже, що під час збору інфомації, об`їздив 54 села Калуського району, дослідив усі церкви і дзвони у кожному пункті, пише Суспільне Карпати. Додає, що метою було вивчення та опис не тільки старих, але й сучасних дзвонів, а темою дзвоноливарства почав цікавитися тому, що в Калуші працювала відома дзвоноливарня братів Фельчинських.
"Брати привезли свою технологію, ймовірно, з Німеччини. Фірма була настільки потужною, що в міжвоєнний період займала гран-прі і великі нагороди в усій Європі. Їхні дзвони славилися як своєю гучністю, так і оздобленням. Фірма існує і сьогодні, однак у Польщі, адже один із братів після Першої світової війни виїхав туди, де і продовжив цю справу. Загалом, у Польщі фірма існує вже більше 210-ти років. Там є особливий рецепт відливання дзвонів, якісь свої таємниці", — говорить дослідник.
За його словами, більшість знайдених дзвонів були відлиті в ливарні братів Фельчинських, але більшість із них датуються міжвоєнним періодом, адже в період Першої світової відбувалася реквізиція дзвонів російською і австро-угорською арміями.
"По суті, багато старовинних дзвонів було втрачено. Є інформація, що в Галичині було реквізовано дзвонів загальною вагою близько 160-ти тонн. Відтак, у міжвоєнний період ливарня братів Фельчинських мала величезний обсяг замовлень, тому що церкви мусили поміняти втрачені дзвони. Коли розпочалася Друга світова війна, то люди вже були готові і знали, що може бути реквізиція, тому дзвони ховали. Частину закопаних знаходять, але дуже мізерну. Коли ми досліджували цю тему, то в кожному селі нам розповідали легенду про те, що десь є закопані дзвони, але "той дідо, який закопав, чи знав місце – вмер". Тобто, багато дзвонів заховані і чекають свого часу. Бувають сліпі випадки, коли розорюють поле, проводять земляні роботи і таким чином їх знаходять."—розповідає Василь Фіцак
Василь Фіцак каже, що багато речей можна підняти із землі під час розкопок. Це і фрагменти кераміки і металеві фрагменти, походження яких потрібно ще з`ясувати, – з якого вони періоду, де використовувалися: у побуті чи промисловості.
"Ми повинні розуміти, що історія нашого міста, як і історія будь-якого роду, народу — лежить під землею", — говорить дослідник.
