Василь Фіцак створив фотокаталог старих церков і дзвонів Калущини

Автор видання та керівник ГО "Івано-Франківська регіональна фундація "Карпатські стежки" Василь Фіцак оцифрував старі церкви та дзвони Калущини. Якщо знайдеться фінансування, то католог, який він уклав, вийде у 2021-му році
27 Грудня, 2020
Переглядів: 1005
Дослідник каже, що під час збору інфомації об'їздив 54 села Калуського району
Дослідник каже, що під час збору інфомації об'їздив 54 села Калуського району
Головні новини Калуша та Прикарпаття
Телеграм Інстаграм

"Довідник буде складатися із двох великих розділів: перший – присвячений конкретно церквам, церквам-дзвіницям Калуського району. Ми всіх їх відвідали, сфотографували, зазначили назву храму і коли він побудований. Другий – присвячений дзвонам. У ньому вказуватимемо, наприклад, що це — сучасний дзвін із Нового Роздолу чи чотири сучасні дзвони, два старі – відлиті у ливарні Фельчинських. Унікальні дзвони будуть описані більш докладно"— розповідає Василь Фіцак.

Дослідник каже, що під час збору інфомації, об`їздив 54 села Калуського району, дослідив усі церкви і дзвони у кожному пункті, пише Суспільне Карпати. Додає, що метою було вивчення та опис не тільки старих, але й сучасних дзвонів, а темою дзвоноливарства почав цікавитися тому, що в Калуші працювала відома дзвоноливарня братів Фельчинських.

"Брати привезли свою технологію, ймовірно, з Німеччини. Фірма була настільки потужною, що в міжвоєнний період займала гран-прі і великі нагороди в усій Європі. Їхні дзвони славилися як своєю гучністю, так і оздобленням. Фірма існує і сьогодні, однак у Польщі, адже один із братів після Першої світової війни виїхав туди, де і продовжив цю справу. Загалом, у Польщі фірма існує вже більше 210-ти років. Там є особливий рецепт відливання дзвонів, якісь свої таємниці", — говорить дослідник.

За його словами, більшість знайдених дзвонів були відлиті в ливарні братів Фельчинських, але більшість із них датуються міжвоєнним періодом, адже в період Першої світової відбувалася реквізиція дзвонів російською і австро-угорською арміями.

"По суті, багато старовинних дзвонів було втрачено. Є інформація, що в Галичині було реквізовано дзвонів загальною вагою близько 160-ти тонн. Відтак, у міжвоєнний період ливарня братів Фельчинських мала величезний обсяг замовлень, тому що церкви мусили поміняти втрачені дзвони. Коли розпочалася Друга світова війна, то люди вже були готові і знали, що може бути реквізиція, тому дзвони ховали. Частину закопаних знаходять, але дуже мізерну. Коли ми досліджували цю тему, то в кожному селі нам розповідали легенду про те, що десь є закопані дзвони, але "той дідо, який закопав, чи знав місце – вмер". Тобто, багато дзвонів заховані і чекають свого часу. Бувають сліпі випадки, коли розорюють поле, проводять земляні роботи і таким чином їх знаходять."—розповідає Василь Фіцак

Василь Фіцак каже, що багато речей можна підняти із землі під час розкопок. Це і фрагменти кераміки і металеві фрагменти, походження яких потрібно ще з`ясувати, – з якого вони періоду, де використовувалися: у побуті чи промисловості.

"Ми повинні розуміти, що історія нашого міста, як і історія будь-якого роду, народу — лежить під землею", — говорить дослідник.