Реалізовують ініціативу за грантові 25 тисяч євро, які виділив Європейський союз, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "Суспільне".
В онлайн-галереї відвідувачі можуть побачити ліжники, писанки, кераміку, літературні твори та автентичні музичні інструменти, які створили митці Гуцульщини. Окрім цього, організатори проєкту "Жити з мистецтвом" розміщують інформацію про майстрів, щоб винести мистецтво гуцулів на карту світу та спростувати неправдиві чутки про них, каже візуальна координаторка проєкту Христина Стринадюк.
"У глядача буде можливість подивитися з різних сторін на ту ж саму особистість. І кожен з цих творів — унікальний, тобто вони не перегукуються між собою. Важливо слухати і подкаст, дивитися і відео, переглядати фотографії і читати текст. Тексти в нас є авторські, — не біографічна довідка", — сказала Христина Стринадюк.
Також на сайті проєкту "Жити з мистецтвом" є карта, де можна побачити маршрут до кожного з 40 гуцулів-митців.
"Нам цікаво, щоб люди, які приїжджають не лише для відпочинку тілесного, відвідували не лише лижі чи йшли кудись на якийсь рафтинг, а подорожували і з просвітницькою метою", — додала Христина Стринадюк.
Комунікаційна менеджерка проєкту Христина Савчук розповідає, що декількох жителів Гуцульщини організатори знали ще до проєкту.
"Ми навіть зверталися за допомогою, порадою у Косівський музей. Нам дали більше, ніж тисячу майстрів суто в Косові. Тобто людей є дуже багато. Нам було трохи трудно вибрати, кого саме. Але нам вдалося і, звісно, люди без якихось труднощів йшли на контакт. Їм дуже подобалося. Ці майстри звикли приймати в себе гостей. Вони звикли навчати, обмінюватися якимись думками, приймати людей. Це є абсолютно нормальна практика", — пояснює Христина Савчук.
Історії розповідали про митців, які уже мають певну популярність, і тих, які вже заробляють мистецтвом. Один з них — різьбяр Богдан Стринадюк, який зараз чекає публікації про свою творчість.
"Вони пишуть все про місцеву культуру, про Гуцульщину. Ми тут живемо і підходимо під їхній формат. А я займаюся художньою обробкою дерева з дитинства. Батько мене навчив, я виріс у будинку, дивився, як то все різьбиться, та й так дотепер працюю", — каже Богдан Стринадюк.
