Володимир Романів дає уроки образотворчого мистецтва з 1987 року. Як педагог виховав таких відомих калуських художників, як Юрій Боринець, Володимир Безрукий, Степан Дутчин. Зараз митець багато працює з молоддю. Каже, що знайти спільну мову з сучасним поколінням не є для нього проблемою. Проблема — в самих людям і в їхньому неправильному аналізі.
Володимир Романів вважає, що навчити малювати можна кожного. Важливо, щоб було сильне бажання навчитися і старання. На його думку, природні задатки є в кожного. Важливо, щоб їх не відбили.
Костянтин Думенко цьогоріч закінчив ліцей імені Дмитра Бахматюка. Займається під керівництвом Володимира Романіва вже два роки. Планує поступати в «Львівську політехніку» за спеціальністю «Архітектура». Тому наполегливо вдосконалює техніку рисунку. Хлопець відзначив цікавий педагогічний підхід свого вчителя та веселу вдачу:
— Хочу сказати, що Володимир Васильович доволі веселий. Мені подобається його підхід до малювання. Він не «сидить» над учнем, а просто підходить, показує на помилки і на 10-15 хвилин відходить.
За словами Костянтина, на свіжому повітрі з наставником малюють часто. Здебільшого акцентують на архітектурі історичного Калуша. Звертають увагу не тільки на цікаві будівлі, а й на зовсім нестандартні речі
— Нещодавно малювали звичайні смітники, — зізнався Костянтин.
Окрім рисунків, юнак полюбляє зображати композиції тушшю та вугіллям.
Мирослав Гузій, який закінчив Калуський ліцей №10, малює з дитинства. Художню школу Володимира Романіва відвідує всього місяць, проте вправно і чітко виводить лінії майбутнього рисунку. Найбільше любить малювати олівцем старі будівлі в класичному стилі. Як і батьки, мріє стати архітектуром, тому удосконалює і тренує навички креслення та рисунку.
Марта Пилипко закінчила ліцей №3. Почала займатися у Володимира Романіва за рекомендацією мами, яка знала його як доброго вчителя. Зізнається, що малювання приносить їй задоволення. Улюблене заняття хоче перетворити в професію. Тому буде або архітектором, або графічним дизайнером. Марта відзначила, що з Володимиром Романівим надзвичайно легко і комфортно навчатися. Приємним те, що з вчителем, який набагато старший, не відчувається жодних вікових обмежень.
Дев'ятикласниця Марія Мельник з Рівні на Рожнятівщині другий раз відвідує школу художню школу Володимира Романіва. Проте їй сподобався творчий процес і манера викладання наставника. Найбільше любить малювати натюрморт, пейзаж і тварин. Найважче вдається малювати будівлі.
— Будівлі не вдаються з розмірами та пропорціями. Тут маю шанси навчитися, — зізналася Марійка.
У розмові з «Вікнами» художник-наставник Володимир Романівне міг оминути проблему відсутності художньої школи в місті. Зізнається, що ще за Радянського союзу хотів допомогти учням реалізувати свій творчий потенціал. Проте, на жаль, спроби виявилися марними.
— Така проблема в Калуші існує давно. Коли почав працювати в школі, підняв цю проблему. Тоді ще була комуністична партія, казали, що грошей немає. Просив, щоб надали приміщення — не для себе, а для міста. Мені запропонували підвальне приміщення. Я їм сказав: «Поміняйте себе на нас. Чому ви хочете, щоб діти сліпли?».
Ірина КМІТЬ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор
