У Івано-Франківську 52-річний чоловік з інвалідністю допомагає плести кікімори на фронт

Будь-яка допомога українському війську наближає нашу перемогу – впевнений 52-річний франківець Ігор Нагорняк. Чоловік, маючи інвалідність першої групи, долучається до створення кікімор для снайперів.
28 Січня, 2024
Переглядів: 880
Кожного разу пан Ігор скручує заготовки для маскувальних халатів різних кольорів, залежно від сезону.
Кожного разу пан Ігор скручує заготовки для маскувальних халатів різних кольорів, залежно від сезону.
Головні новини Калуша та Прикарпаття
Телеграм Інстаграм

«Чотири штучки беру, тепер треба кольорову. Взяв і кручу. Цей шнурочок вони зв’язують там на сітку, яка для кікімори. Я їм складаю-складаю такі мотки, а потім зв’язую», — демонструє процес створення кікімор мешканець Івано-Франківська Ігор Нагорняк.

Кожного разу пан Ігор скручує заготовки для маскувальних халатів різних кольорів, залежно від сезону. Зараз дівчата, котрі плетуть кікімори, замовили весняний варіант, у поєднанні з зеленими нитками. Робота не складна, каже чоловік, однак займає багато часу. За день, приблизно рахує, може заготувати до сотні таких ниточок. А на один маскувальний халат для снайпера необхідно понад 15 тисяч скрутків. І так уже два роки. Не маючи фізичної можливості воювати на фронті, Ігор Нагорняк вирішив у такий спосіб допомагати в тилу, інформує сайт міського голови Руслана Марцінківа.

«У мене два хлопці на війні. Пішли з першого дня. Старший то з 14-го року, полон перебув. Я не міг дивитися, хоч чим-небудь треба допомагати. Бачу, що треба допомога люба. Зовсім не тяжко, бо я тільки думаю, що хлопцям там набагато важче. Я не знаю, може, комусь так не є, але коли рідні на фронті, то про якусь тяжкість навіть не можеш собі думати. Тут сидиш в теплі, на голову нічого не падає і не стріляє», — розповідає мешканець Івано-Франківська Ігор Нагорняк.

Дякує і дуже пишається батьком молодший син пана Ігоря — Павло. Військовий 78 окремого батальйону 102 бригади розповідає, ще від 2014-го тато завжди допомагав війську. Консервація, смаколики та багато м’яса заготовлювали та відправляли хлопцям на передову. Кожний день без вихідних, каже захисник, його тато працює на перемогу.

«Батько мій з 2014-го починав допомагати, оскільки мій старший брат теж воював, був у складі батальйону «Донбас». І на такі великі свята як Великдень чи Різдво ми замовляли м’ясо, їхали коптили його чи там кров’янку, вареники ліпили, це все заливали смальцем і у відрах передавали братові і його побратимам. Ну а вже з повномасштабки батько почав займатись крутінням ниток для кікімор. І впринципі кожного дня, коли приходжу, батько сидить і крутить ці нитки», - каже заступник начальника штабу з мобілізаційної роботи 78 окремого батальйону 102 бригади ТрО Павло Нагорняк.