На Прикарпатті раптово помер 53-річний ветеран Дмитро Сас

Рогатинська громада знову запалює скорботну свічу, вшановуючи пам'ять свого земляка-воїна — Дмитра Саса з села Лучинці, який відійшов у вічність 13 січня. Це сталося дуже раптово, зранку, під час зборів на роботу.
14 Січня, 2025
Переглядів: 1089
24 квітня 2024 року Дмитро демобілізувався, щоб піклуватися про стареньких батьків
24 квітня 2024 року Дмитро демобілізувався, щоб піклуватися про стареньких батьків
Головні новини Калуша та Прикарпаття
Телеграм Інстаграм

Зі слів рідних дізнаємося, що воїн Дмитро Сас народився 26 вересня 1971 року в селі Бабухів. У 1978 році пішов до першого класу місцевої восьмирічної школи. Згодом вступив до Рогатинського СПТУ №35, де навчався до 1989 року, йдеться на Фейсбук-сторінці Рогатинської громади.

У 1989-1991 роках проходив службу в армії. Відтак розпочалися його перші робочі будні в колгоспі села Бабухів, де він працював водієм. Крім того, молодий хлопець заробляв на життя у МТ «Бурштин».

Невдовзі Дмитро Сас зустрів свою долю й у 1998 році створив сім’ю.

З дружиною Любою проживав у селі Лучинці. Тут народилися дві донечки — Мар’янка та Іринка, яких батько безмежно любив. Рідні згадують, що Дмитро був дуже турботливим батьком і чоловіком.

Щоб забезпечити родині найкраще життя, спробував непростого заробітчанського життя, працював на ТзОВ СП «Галпласт», місцевому свинокомплексі, а також разом із молодшим братом — у ТОВ "СІТІ ЛІФТ" міста Львова.

На початку повномасштабної війни, 28 березня 2022 року, Дмитро був мобілізований до лав Збройних сил України. Захищав батьківщину на складному Запорізькому напрямку, Оріхівський район. Обіймав посаду командира відділення з ремонту автомобільної техніки у військовій частині А-7013.

Дуже радів, коли з дому повідомили, що став дідусем. Народилася онучка Емілія — найбільша радість у його житті. У ці непрості часи такі події, як одруження первістки донечки Мар’яни, а згодом народження онуки, були для Дмитра особливою потіхою, яка додавала жаги жити.

Та радість тривала недовго. 25 березня 2024 року Дмитро отримав страшний дзвінок з дому: на Донецькому напрямку загинув його молодший брат Петро. Ця звістка глибоко вразила його та підірвала здоров’я.

24 квітня цього ж року Дмитро демобілізувався, щоб піклуватися про стареньких батьків. Влаштувався на роботу до Рогатинської дільниці газового управління, де працював слюсарем-обхідником.

"Проте болючі спогади війни і втрата брата постійно ятрили його серце. Життя нашого земляка, справжнього патріота з неймовірно сміливим серцем, обірвалося раптово на рідній Рогатинщині. Не стало сина, чоловіка, батька, дідуся і брата… Висловлюємо щирі співчуття рідним нашого захисника. Нехай Бог загоїть ваші рани і допоможе пережити цю втрату", — йдеться в співчутті земляків.

Зустріч воїна відбудеться у Рогатині сьогодні, 14 січня. Скорботний кортеж рухатиметься до Рогатина з Івано-Франківська.

Орієнтовно об 11:00 на площі Роксолани відбудеться панахида і прощання з воїном. Громаду просять зібратися разом і достойно вшанувати пам'ять нашого Героя.

"Вікна" висловлюють співчуття рідним і близьким померлого захисника.