Пресслужба Собору поспілкувалася з іконописицею. Юлія Багринівська — художниця сакрального мистецтва, живописиця, викладач образотворчого мистецтва Фахового коледжу культури та мистецтв (м. Калуш). Магістр сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв (художник сакрального мистецтва, викладачка, дослідниця).
— Юліє, розкажіть про своє покликання. Адже роботою таку справу назвати важко.
— Іконопис для мене — це покликання, побудоване на міцному фундаменті віри та освіти. Віру мені передали дідусь і бабуся, які навчили молитися, любити церкву та своїм прикладом показали, як довіряти своє життя Богу. Водночас бути іконописцем — означає мати майстерність. Освіта необхідна, щоби глибоко розуміти сакральне мистецтво, володіти художніми навичками та технічною майстерністю. Ця професія вимагає ґрунтовних знань, поєднаних із постійним самовдосконаленням. Тому я вважаю, що іконописець – це і професія, і стан душі. Адже художник творить не лише руками, але й серцем і молитвою, звертаючись до Бога. Написання ікони для мене — це моя молитва, мій спосіб спілкування з Богом і служіння людям.
— Поділіться своїм досвідом. Де можна побачити Ваші творіння? Які храми зберігають Ваші ікони?
— Я виконала понад 70 ікон, більшість із них знаходяться в приватних колекціях в Україні, Польщі, Німеччині, Чехії, США, Мексиці, Італії. Зберігаються у Храмі ПЦУ Введення Пресвятої Богородиці (с. Пійло), Римо-католицькому костелі Божого Милосердя в Старґарді (Польща), у Храмі УГКЦ Введення Пресвятої Богородиці (с.Пійло), у Соборі Святих землі Української ПЦУ (м. Калуш) та інші.
— Чи у Вас улюблений або особливий сюжет ікони?
— Ікони я виконувала на різні сюжети, але улюблений — це «Благовіщення Пресвятої Богородиці». У 2019 році під час підготовки до першої персональної виставки «Моління» до мене прийшло глибоке усвідомлення дії Бога в моєму житті. Ікона «Благовіщення» була першою іконою із серії «Моління» і саме після написання цієї ікони я дізналася, що чекаю первістка. Це був 2017 рік.
Моя перша ікона на кафедрі сакрального мистецтва — це також «Благовіщення Пресвятої Богородиці» (2012 рік) Ці два факти були підтвердженням для мене, що я на правильному шляху. Служити Богу та людям я зможу саме завдяки іконопису.
— Це дивовижний шлях до впевнености у своїй вірі. А якими є практичні Ваші кроки до створення ікон?
— Перед тим, як почати малювати ікону, я завжди проходжу кілька важливих етапів. Спершу я працюю інтелектуально: вивчаю іконографію, повторюю богословські знання, звертаюся до Святого Письма, щоб глибше зрозуміти сенс образу, який створюю. Ця розумова праця допомагає мені в роботі над іконою. Далі я переходжу до етапу підготовки. Є ікони, для яких потрібна попередня робота над ескізами, а бувають такі, де я одразу беруся до написання без додаткових начерків. Кожна ікона унікальна, і її створення завжди вимагає індивідуального підходу. Перед самим початком я обов’язково звертаюся до Бога в молитві, прошу Його допомоги та натхнення. Для мене це важливий момент – довірити весь процес Його керівництву. Лише після цього я зосереджено та з молитвою в серці стаю до роботи.
— У нашому Соборі є Ваша ікона святого Василія Великого. Які етапи її створення?
— Ікону святого Василія Великого я малювала вперше, тому з великою відповідальністю підійшла до цього завдання. Спочатку я вивчала його житіє, аналізувала роботи інших іконописців, а також ретельно підбирала колірну гаму. Важливим було забезпечити гармонію між іконою та вже готовою рамою, тому це теж враховувалося під час роботи. З благословення отця Федора Мороза, який довірив мені створення цієї ікони, я працювала з легким серцем, розуміючи всю важливість цієї справи. Для мене це був не просто творчий процес, а духовна відповідальність, адже в ікону вставлені мощі святого Василія Великого. Нині ця ікона вже стоїть у Соборі, і до неї звертаються люди зі своїми молитвами. Я прагнула створити образ, який би сприяв молитві, допомагав відчути зв’язок зі святим і надихав на духовний підйом. На виконання цієї роботи мені знадобилося 13 днів, і я щиро вдячна Богові за можливість долучитися до такої значущої справи.
