Метгемоглобінемія — це захворювання, обумовлене значним підвищенням вмісту метгемоглобіну в крові, який утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін, що призводить до порушення здатності його вступати у зворотну реакцію з киснем і переносити його.
Перевищення у воді гранично допустимих концентрацій різноманітних хімічних сполук може бути небезпечними для здоров’я та життя людини. Однією з таких хімічних сполук є нітрати. Нітрати у питній воді мають надзвичайно токсичний вплив на організм людини, особливо небезпечні вони для дітей раннього віку (до 3 років), з чим безпосередньо пов’язане виникнення такого захворювання як метгемоглобінемія, розповідають фахівці Калуського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ».
На метгемоглобінемію хворіють, зазвичай, немовлята, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з високою концентрацією нітратів (понад 50 мг/л). У немовлят основні симптоми хвороби проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, що уражені цією хворобою, може бути блювота і пронос. Лікувати це захворювання можна тільки в умовах стаціонару. Гостре нітратне отруєння у дітей у 7-8% випадків закінчується смертю.
Найчастіше метгемоглобінемія спостерігається у людей, які проживають у сільській місцевості, де поширено використання води із децентралізованих джерел водопостачання (колодязі та неглибокі індивідуальні свердловини).
Децентралізовані джерела водопостачання мають нормативну зону санітарної охорони, це одна з основних санітарних вимог, яка запобігає бактеріальному та хімічному забрудненню води в них. Що стосується розміщення колодязів на території приватного домоволодіння, то, враховуючи невелику площу земельних ділянок, на них неможливо створити необхідну зону їх санітарної охорони. Водоносним горизонтом для таких питних джерел зазвичай є ґрунтові води, які часто забруднюються поверхневими стоками від господарської діяльності людини, надвірних туалетів, вигрібних ям, відходів від утримання тварин, обробки полів азотовмісними добривами тощо. Все це в сукупності призводить до забруднення ґрунту і, відповідно, до забруднення ґрунтових вод, що створює реальну загрозу для здоров’я дитячого і дорослого населення. Також, тепер на якість води може впливати ситуація, пов’язана із військовими діями.
Найнебезпечнішим є те, що наявність нітратів не змінює органолептичні властивості води (смак, запах, каламутність, прозорість), тому можна тривалий час не помічати негативного впливу, а ефективних методів видалення нітратів з води в умовах нецентралізованого водопостачання на сьогодні мало.
Упродовж 2024 року фахівці Калуського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» обстежили 309 індивідуальних колодязів. Підвищений вміст нітратів виявлено в трьох (0,97%) пробах води з індивідуальних криниць сіл: Сівка-Войнилівська, Голинь, Збора. Власникам криниць були надані всі необхідні рекомендації.
Щоб вберегти себе та своїх близьких від отруєння та зменшити ризик впливу нітратів на ваш організм дотримуйтеся таких правил:
- батькам, які мають немовлят та дітей віком до 3 років, – для питних потреб та приготування їжі (особливо дитячих сумішей, овочевих соків, дитячих напоїв тощо) категорично не рекомендовано використовувати воду з підземних джерел водопостачання, а бажано використовувати фасовану в пляшках столову воду;
- по можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком – вміст нітратів у ньому низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією нітратів;
- дорослим не вживати воду з підземних джерел водопостачання, в якій вміст нітратів перевищує допустимі нормативи (понад 50 мг/л); для питних цілей вживати тільки чисту або фасовану в пляшках столову воду.
При облаштуванні та експлуатації колодязів необхідно дотримуватись вимог чинного законодавства:
- колодязь не рекомендується облаштовувати в понижених, заболочених місцях та на ділянках, що затоплюються паводковими водами;
- індивідуальний колодязь слід розміщувати на відстані не менше 20 м, а колодязь громадського користування на відстані не менше 50 м від джерел можливого забруднення (вбиральні, вигрібні ями, мережі каналізації, тваринницькі майданчики та ін.);
- стінки колодязів повинні бути щільними, такими, що добре ізолюють колодязь від проникнення поверхневих стоків (дощові й талі води);
- дно колодязя слід вкривати фільтрувальним шаром гравію (щебеню) товщиною 20-30 см; для підйому води з колодязя застосовують насоси, в інших випадках обладнують коловорот з міцно прикріпленим «журавлем» і відром загального користування;
- навколо колодязя повинен бути «замок» із добре утрамбованої глини; колодязь повинен бути огороджений, мати кришку, навіс, коловорот з відром загального користування, лавку для відер;
- територію поблизу колодязя необхідно утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку.
Відповідно до санітарних вимог, колодязі не менше разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати й користуватися колодязем уже після наступного заповнення.
Двічі на рік, у весняний і осінній періоди, необхідно проводити профілактичну дезінфекцію води у колодязі з наступним лабораторним контролем ефективності проведеного заходу.
Фахівці радять пам’ятати, що забруднена нітратами вода навіть у смертельних дозах є чиста, прозора, без запаху і видимих домішок, звичайна на смак. Кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність.
Єдиним дієвим способом дізнатись про якість та безпечність води є проведення лабораторних досліджень.
