Про роботу вдома говорили часто, і Зоряна змалечку не лише слухала ці розмови, а й бачила все на власні очі, інформують "Вікна" з посиланням на Укрнафту.
«Мама брала мене з собою на роботу — я бачила, як усе влаштовано, як працює обладнання. До тата не ходила — там було небезпечно, він займався ремонтом свердловин. Але я з дитинства вже мала уявлення, що таке нафта, і точно знала, що хочу працювати саме тут, як і мої батьки», — згадує вона.
Тож після закінчення школи дівчина вступила до Дрогобицького нафтового технікуму на спеціальність «Розробка нафтових та газових родовищ». В 2000 році отримала направлення на роботу та почала працювати в хіміко-аналітичній лабораторії на посаді лаборанта 4-го розряду. Паралельно продовжила навчання — вже в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, де заочно здобула освіту за спеціальністю «Видобуток нафти й газу».
Зоряна працює в лабораторії вже 24 роки. Її завдання — щоденне проведення аналізів нафти для визначення якості нафтопродуктів.
«Ми визначаємо вміст води, солей, сірки, механічних домішок, обводненість, густину, в’язкість, тиск насичених парів. Це відповідальна робота — від наших аналізів залежить, чи пройде нафта контроль якості й чи буде реалізована. Тут важливі точність, дотримання технологій і вміння працювати з обладнанням», — розповідає вона.
Лабораторія, де працює Зоряна, розташована поруч із місцями видобутку. У колективі 16 лаборантів, і з багатьма з них вона працює вже багато років. «Ми справді як одна сім’я — разом на зміні, разом на свята. З однією з колег ми навіть стали кумами: я хрестила її сина. Робота нас не просто зблизила — ми підтримуємо одне одного в усьому».
