У Калуші відбувся бал пам'яті назавжди 26-річного Олександра "Іскандера" Вітковського

Завдяки спільним зусиллям родини Вітковських, учнівському та батьківському колективу 9-Б класу під керівництвом Галини Фуртас, педагогам ліцею відбувся бал вшанування пам'яті випускника ліцею Олександра Вітковського, який загинув під Бахмутом.
08 Квітня, 2025
Переглядів: 1617
Учасники балу поспілкувались з однокурсниками та побратимами Олександра. Фото: Калуська міська рада
Учасники балу поспілкувались з однокурсниками та побратимами Олександра. Фото: Калуська міська рада
Головні новини Калуша та Прикарпаття
Телеграм Інстаграм

Балом вдячності, єдності та віри у мирне майбутнє продовжив традицію вшанування пам'яті випускників Калуський ліцей №10.

"Учасники балу поринули в спогади, поспілкувались з однокурсниками та побратимами Олександра, пізнали багатогранність його поглядів та захоплень, втілили частково його мрію проявляти свої емоції через танець",розповіла директорка ліцею Тетяна Федорів.

Ідея балу належить мамі загиблого захисника Світлані Вітковській. Режисером дійства виступила Олена Мазур, ведучими були випускники ліцею — Катерина Козик та брат захисника Олег Вітковський.

"Синочку мій, сьогодні відбувся бал в твою честь. Я жила цією ідеєю, і, сьогодні прекрасні люди втілили мою мрію. Безмежно вдячна всім і кожному, хто долучився і був присутній. Це було неймовірно емоційно і безцінно",поділилася мама загиблого захисника.

Як повідомляли "Вікна", Олександр Вітковський народився 22 червня 1997 року в Калуші. Навчався у класі із поглибленим вивченням хімії ліцею №10. З блискучими знаннями природничих наук вступив на біологічний факультет національного університету «Києво-Могилянська академія».

Закінчивши магістратуру, Олександр працював в Інституті космічних досліджень, вирішивши присвятити своє життя науці. Паралельно знайшов нове заняття, яке припало йому до душі — відеознімання. Закінчив кіношколу в Києві та працював на одному з телеканалів. Ще одним хобі хлопця була школа історичного танцю. Якимось дивом хлопець завжди все встигав.

«Моя дитина спішила жити», — зауважувала Світлана Вітковська.

Про початок війни дізнався з балкона своєї квартири на Оболоні — видно було вибухи на аеродромі в Гостомелі. Тож став на захист України. Спочатку вступив до лав територіальної оборони, а потім — до регулярного війська. Склав присягу 28 червня 2022 року.

«Іскандер» — саме такий позивний отримав Сашко, коли захищав Київ, брав участь у боях за звільнення Бучі та Ірпеня. Служив навідником механізованого відділення. Згодом разом з побратимами опинився біля українсько-білоруського кордону. Коли зрозуміли, що нападу тут чекати не варто, «Іскандера» відправили до Бахмута.

Героїчно загинув 30 червня 2023 року в бою на Донеччині — у місяць, в якому святкував день народження. Саме привітаннями завершується часопис Олександра на сторінках у соціальній мережі.

Поховали Героя 22 квітня 2024 року на Алеї Слави міського кладовища.

У жовтні 2024 року у Калуському ліцеї №10 відкрили меморіальні дошки чотирьом полеглим Героям, серед яких — Олександру Вітковському.

Більше про загиблого воїна — в статті "Світлана Вітковська понад пів року не може поховати сина, що загинув під Бахмутом".