Калушанка Вікторія Бербець — магістрантка Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу, спеціальність «Архітектура», провела дослідження, присвячене одному з маловідомих, але надзвичайно важливих сюжетів з історії нашого міста. Її магістерська робота має назву «Калуська фортеця XVI–XVII ст.».
Авторка дослідження із перших аркушів своєї роботи занурює нас в історію міста:
«Калуш — одне з найдавніших міст на заході України, яке з наданням маґдебурзького права в XVI столітті стає важливим торговельним і культурним центром із великим оборонним потенціалом: укріплене місто-фортеця ХVІ ст. було закладено як ідеальне, з регулярним плануванням та Старостинським замком. Дерев’яно-земляні укріплення, вали, частокіл, дерев’яні вежі і муровані брами утворювали розвинену оборонну систему. У XVIII ст. з приходом австрійської влади більшість оборонних об’єктів була ліквідована, а забудова зазнала змін».
Провівши натурні дослідження, проаналізувавши історичні карти, люстрації та інші джерела, Вікторія ідентифікувала частково збережені земляні ескарпи, регулярне планування середмістя та сакральні домінанти. На основі цих даних вона запропонувала детальний план регенерації історичної частини Калуша. У ньому — трасування втрачених елементів фортифікацій, музеїфікація об’єктів, ознакування місць пам’яті, впровадження AR-технологій, йдеться в офіційній інформації.
Пропонується реставрація фасадів, створення пішохідних маршрутів і нових громадських просторів. Особливу увагу авторка приділила ознакуванню історичної Площі Ринок та території замку.
Ключові елементи проєкту — інтеграція спадщини в сучасне життя міста. Проєкт пропонує м’яку інтеграцію нових функцій без порушення історичного середовища. Важливим є також розроблення дизайн-коду міста, для урегулювання вигляду історичних будівель та простору середмістя.
Ця робота для Вікторії — особиста. Адже вона народилася і виросла в Калуші, і саме любов до рідного міста спонукала її звернутись до теми, яка тривалий час залишалася фактично недослідженою.
«Дуже мало навіть місцевих жителів знають, що в Калуші колись існувала фортифікаційна система. Зараз середмістя - це ідентифікатор історичного міста, його самобутність, що зумовлює важливість його охорони. Це дослідження дозволить зупинити подальше знищення історичного середмістя та пам’яток архітектури шляхом запровадження комплексних заходів щодо захисту та збереження архітектурно-містобудівної спадщини та створення програм розвитку історичного Калуша», — зазначає Вікторія.
Робота над проєктом тривала півтора року. Проте інтерес до архітектури Калуша у авторки виник ще під час бакалаврату — дипломна робота Вікторії була присвячена ознакуванню історичної Площі Ринок. Вивчення архітектурного середовища рідного міста стало її справою кількох років.
У результаті Вікторія Бербець напрацювала ґрунтовне комплексне дослідження спадщини Калуша XVI–XVII століть з аналізом джерел, картографії, європейських та українських прикладів регенерації, натурних спостережень та історичних реконструкцій.
Дослідницька робота Вікторії Бербець вже отримала визнання на кількох архітектурних конкурсах:
- 2022 — нагорода Національної спілки архітекторів України, диплом з відзнакою «Ревіталізація історичного Ринку XVI-XVII ст. у Калуші»;
- 2024 – диплом з відзнакою «Регенерація Калуської фортеці XVI-XVII ст.», Всеукраїнський конкурс дипломних робіт, Національний комітет ІКОМОС та Асоціація охорони культурної спадщини;
- 2024 — диплом з відзнакою «Регенерація Калуської фортеці XVI-XVII ст.», XXIX Щорічний огляд-конкурс кваліфікаційних робіт, КНУБА.
Авторка відкрито говорить про свою роботу, ділиться напрацюваннями і публікує статті (одна з них — про Калуську фортецю XVI–XVII ст. — уже у відкритому доступі).
Також дівчина шукає можливості для співпраці з громадою, архітекторами, істориками, урбаністами. У планах — продовження досліджень і активне поширення знань про архітектурну спадщину Калуша.
