Тетяна Фомінська почала співати з п’яти років. Уперше з подружкою виступила на сцені палацу культури «Юність», хоч до цього я займалась танцями. Саме зі співу, зізналася виконавиця, розпочалось її зростання в музиці.
У сім’ї співаків немає — тільки колись дідусь як любитель займався музикою. Тепер сопрано калушанки підкорює глядачів і журі. Днями співачка отримала Гран-прі Всеукраїнського конкурсу виконавців від фонду «Обдаровані». Серед здобутків — і призове місце на міжнародному конкурсі імені Квітки Цісик.
Найграндіознішим Тетяна вважає свій перший сольний концерт у костелі Святого Валентина в Калуші, що відбувся 18 травня 2025 року.
«Виконала 15 творів. Це були напрацювання моїх двох останніх років, що уже вийшли за рівень музичної школи. Здивувала мене кількість людей, що прийшли послухати моє виконання. Багато одержала підтримки з боку моїх друзів та родичів, але також і незнайомців. Аудиторія відгукується, тож це спонукає працювати далі. Подобається працювати над собою. Переглядаючи виступи, аналізую окремі моменти. Звісно, хочеться створювати більше масштабних проєктів».
Перед виходом на сцену у виконавиці не обходиться без хвилювання, проте, коли починає співати — віддається повністю. Переконує, що пісню потрібно не просто проспівати — її треба пережити, втілитись в образ, зрозуміти персонаж. А коли глядачі віддають емоції, розчулюються — це свідчить, що виконавець може допомогти іншим їх пережити.
«Писати свою музику, напевно, ще трохи зарано. Мені імпонує виконання класичної музики, італійських арій. Серед українських — твори Лисенка, Скорика, Кос-Анатольського. Ці композитори так пишуть, що справді треба відчути. Щодо майбутнього вишу, то серед варіантів розглядаю Львівську національну музичну академію імені Миколи Лисенка».
Щодо поєднання навчання у ліцеї та музичній школі, то, за словами Тетяни Фомінської, заняття музикою для неї як відпочинок. Також дівчина пише власну поезію, навіть на цю тему захищала курсову роботу у ліцеї. Рідні її також морально підтримують і за потреби — матеріально. Втім, коли виграла всеукраїнський конкурс, то оплатила собі навчання у музичній школі на наступний рік самостійно.
«Хочу більшу аудиторію мати, поширювати українську музику, можливо, в майбутньому — писати свою. Для цього потрібно ще більше вчитись та поглиблюватись у творчість. Поки формую свій музичний смак, орієнтуюся, звісно на заслужених артистів, часто слухаю виконання академічного співу, а якщо повертатись до естради, то це, певно, найлегше. Треба набиратись досвіду, пам’ятати, як будується музика. Це дуже довгий процес».
Дівчині імпонує передання емоцій світлої пам’яті народною артисткою Ніною Матвієнко. Щодо творів, до яких завжди хочеться повертатися, то це «Місяцю ясний» — арія Оксани з опери «Запорожець за Дунаєм» Петра Гулака-Артамовського, «Коли заснули сині гори» Анатолія Кос-Анатольського.
Упродовж дев’яти років із Тетяною Фомінською працює викладачка вокалу Наталія Левінська. Останні сім — у Калуській дитячій музичній школі. Переконує, що кожен із десяти її учнів по-своєму талановитий.
«За таких учнів треба дякувати Богу, бо насправді дуже рідко трапляються діти, що стають не просто твоїми учнями, а твоєю душею та життям. У них ти стараєшся вкласти все, що вмієш і вчишся разом з ними того, що не вмієш. Я з Танею росту, бо вона настільки талановита дитина, що ті твори, які «вимагає» музична школа, вона перейшла ще у молодших класах. Зараз ми виконуємо «дорослі» твори. Багато у її репертуарі таких, які я особисто сама ніколи не співала, тому роблю це разом з нею. Вчуся і росту також».
За словами викладачки, зазвичай, діти хочуть співати більше естрадний репертуар, під фонограму. Таня — єдина з усіх учнів, яка впевнено сказала, що охоче бути оперною співачкою. Це вказує про глибину учениці як особистості, але разом з тим вимагає більше праці. І Таня, зауважує Наталія Левінська, — з тих, хто не боїться роботи.
«Надалі будемо працювати над тим, над чим ще не працювали. Дитина дорослішає, а разом з нею — її музичне виконання. Кожна пісня складна у виконанні, у подачі, а виконавець росте і співає її щоразу по-іншому. У мене особисто на сцені так само».
Щодо ідеї сольного концерту Тетяни Фомінської, то вона виникла минулого року на звіті в музичній школі. Тоді зголосився допомогти камерний оркестр «Кантабіле». Музиканти зробили декілька творів, які виконавиця заспівала не просто під фортепіано, а в супроводі скрипки, віолончелі, ударних інструментів.
«Спершу було страшно, що наш слухач не готовий до такої музики. Більше підуть на естраду, де голосно, багато світла — на шоу. Академічна музика вимагає свого поціновувача, тому я дуже щаслива, що в нашому місті є люди, котрі розуміють таке мистецтво».
На конкурс «Таланти Калуської громади», який відбувся вперше, Тетяна не потрапила через інші виступи. Проте ні виконавиця, ні її викладачка не засмучуються, бо таким чином дали можливість проявити й показати свій талант іншим дітям. Тим більше перше місце посів учень батька Наталії Левінської — викладача Калуської дитячої музичної школи Михайла Пробоїва — Орест Мудрик. За нього вони вболівали усією родиною. А Тетяна планує взяти участь у конкурсі наступного року.
За словами викладачки, добрий той вчитель, якого учень перевершує. Тетяна, зізнається Наталія Левінська, перевершила її вдесятеро.
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер
