Тяжка хвороба і біль втрати зупинили материнське серце, розповів у соцмережі Галицький міський голова Олег Кантор.
Нелегка доля була у пані Марії. Народилася у далекому 1953 році в Караганді, куди були вивезені її батьки внаслідок репресій.
У 1959 році приїхала у рідне село Височанку, де закінчила школу. Здобувала освіту у швейному училищі. В майбутнє це стало її улюбленою справою, якій вона присвятила усе життя.
Вийшла заміж і разом з чоловіком Мирославом народила та виховала трьох дітей.
У 2005 році з великою скорботою поховала наймолодшого сина Святослава, якому тоді виповнилося 19 років. Через три роки помер чоловік Мирослав.
Коли у 2014 році розпочалися бойові дії на сході України, син Мирослав добровольцем став на захист своєї держави. Цій війні він віддав понад 10 років свого життя.
4 червня цього року мати попрощалася назавжди з другим сином, який повернувся додому на щиті.
Земляки висловлюють щирі співчуття рідним пані Марії, а особливо її дочці Світлані та онучці Діанці.
Очільник Галицької громади просить земляків приділяти якомога більше уваги рідним та близьким наших Героїв: допомагати, вислуховувати, розраджувати. Адже ніхто не повинен переносити болі та втрати війни на самоті.
Як повідомляли "Вікна", в бою за Україну загинув уродженець села Височанка Галицької громади на Івано-Франківщині Мирослав Гбур, 1976 року народження.
Стрілець-помічник гранатометника 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ зник безвісти 4 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Малинівка Пологівського району Запорізької області.
Майже місяць рідні сподівалися на добрі новини, проте 2 червня мати отримала сповіщення, що Мирослав загинув 4 травня 2025 року внаслідок поранень, несумісних з життям, які отримав внаслідок ворожої атаки FPV-дрона.
