«Ми багато з Олексієм спілкувались по відеозв’язку. Чекала у чергову відпустку його з дружиною в гостях у Голині. Він був простий та відкритий, і це не просто хороші слова після загибелі. Дуже любив готувати та часто балував своїх побратимів смаколиками. Мені запам’яталось, що він над своїм ліжком у бліндажі написав: «Тут живе панда» і намалював її, бо мав такий позивний», — ділиться з «Вікнами» спогадами дружина побратима Іванна Коцан.
За її словами, тоді на завданні їх було троє. Зараз проводиться внутрішнє розслідування, але ймовірно, що на них ворог щось скинув з дрона. Олексій прикрив двох своїх побратимів, котрі таким чином вижили. Михайло Коцан зараз дуже пригнічений, бо перед очима одна і та ж картина.
«Мій чоловік отримав контузію та численні осколкові поранення по всьому тілу, але найбільше постраждав його моральний стан. Він картає себе, що не врятував «Панду», що недостатньо для цього зробив, адже після поранення у травні 2023 року в нього немає уже такої сили в руках, бо в одній частині пошкоджений нерв. За словами сина Олексія, медики запевнили, що шансів вижити у батька не було. Йому смерть сталась за лічені хвилини, в результаті прильоту дуже посікло обличчя та відірвало руку по плече, навіть не було на що накласти турнікет», — каже Іванна Коцан.
Іванна Коцан із молодшим сином Юрієм (на весілля котрого її чоловік приїжджав тиждень тому додому. — Авт.) їздили в Угорники на похорон. Іванна каже, що було дуже боляче та важко стримати сльози, особливо коли в труні побачила іграшку-панду. Також її чоловік та інший побратим через відеозв’язок попрощались з Олексієм.
Олексій Осіпов народився у Владивостоку 26 квітня 1976 року у родині військових. Він був другим у багатодітній родині, де ще виховувалась сестра Оксана, два брати — Олександр та Ярослав. Був лідером, опорою для рідних, брав на себе відповідальність та підтримував їх. У 18 років пішов служити в українську армію. Закінчив школу прапорщиків та отримав звання головного сержанта. Ще у 2015 році воював на фронті. З дружиною Іриною разом прожили 27 років і виховували двох синів: Владислава та Ігоря, що зараз також захищають Україну. Останні 10 років сім’я проживала в Угорниках Івано-Франківської громади, звідки родом дружина.
«Пройшов горнило АТО, а з перших днів повномасштабного російського вторгнення без вагань став на захист держави. Служив у мінометній батареї 102 окремої бригади ТрО. Навчав новоприбулих хлопців опанувати мистецтво мінометника і слугував прикладом мужності та військового професіоналізму. Ми втратили вірного товариша, наставника, світлу і добру людину», — зазначив на проповіді священник.
У Олексія Осіпова залишились: мами, сестра, два брати, дружина та двоє синів. Вічна пам'ять Герою!
Нагадаємо, військовий Олексій Осіпов з Івано-Франківщини загинув у четвер, 10 липня, під час виконання обов'язків військової служби в місті Гуляйполе, Запорізької області. У соцмережі голинянка Іванна Коцан проводила збір на підтримку родини побратима свого чоловіка.
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
