В державному судовому реєстрі оприлюднили рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня за результатами розгляду адміністративного позову місцевого мешканця до управління соціального захисту Калуської міської ради. Позивач просив визнати протиправною відмову в наданні статусу члена сім`ї загиблого Захисника України та зобов’язати видати таке посвідчення, інформують "Вікна".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із загибеллю його рідного брата, з яким чоловік проживав однією сім`єю та перебував в нього на утриманні, він має право на отримання статусу члена сім`ї загиблого захисника. Проте управління соцзахисту відмовило в наданні такого статусу та рекомендувало звернутися до органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії у разі втрати годувальника. На думку позивача, така відмова є протиправною, оскільки оформляти пенсію — це не обов`язок, а право. Чоловік вважає, що управління соціального захисту населення неправомірно ставить у залежність право на пенсію до права на оформлення документа члена сім`ї загиблого захисника.
У відзиві на позов представниця управління соціального захисту заперечила щодо задоволення позовних вимог. Позиція полягає в тому, що до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать: батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти та утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія. Також Порядком надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України» визначено, що у заяві, зазначаються відомості про призначення пенсії в разі втрати годувальника у разі подання такої заяви утриманцем. Отже, необхідною умовою для отримання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, а відповідно для отримання відповідного посвідчення, для осіб, які були на утриманні загиблого є наявність документа, що підтверджує призначення утриманцю пенсії у разі втрати годувальника, зокрема виданої Пенсійним фондом України довідки про призначення пенсії у разі втрати годувальника. Проте така довідка при поданні заяви 11 квітня не була надана.
Чоловік є особою з інвалідністю другої групи та отримує пенсію по інвалідності, брат якого загинув внаслідок бойових дій в Луганській області. За довідкою селищної ради позивач постійно проживав без реєстрації однією сім’єю разом зі своїм братом, вели спільне господарство та жили за кошти загиблого, який до служби у війську працював за кордоном та фактично до дня своєї смерті утримував брата.
У відповідь на звернення 16 квітня управління соціального захисту населення Калуської міської ради листом повідомило заявника, що для отримання статусу члена сім`ї загиблого Захисника України необхідно подати документ, який підтверджує призначення пенсії у разі втрати годувальника. Не погоджуючись з такими діями, чоловік пішов до суду.
Суд констатував, що Закон чітко визначає коло осіб, які віднесені до членів сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України, зокрема, утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.
Оскільки позивач не отримує пенсію як утриманець загиблого, то він не є членом сім`ї загиблого захисника у розумінні Закону. Суд звертає увагу, і на те, Закон не відносить брата до кола осіб, які є членами сім`ї загиблих (померлих) захисників і захисниць України.
Окрім того, суд відзначив, що матеріали справи не містять належних доказів того, що допомога загиблого брата була для позивача постійним і основним джерелом засобів до існування. До того ж він не позбавлений права переходу на нову пенсію.
Отже, суд констатував, що відмова управління соціального захисту у призначенні статусу та видачі посвідчення була правомірною.
Відтак суд відмовив у задоволенні позову до управління соціального захисту населення Калуської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов`язання до вчинення дій. На це рішення суду може бути подано апеляційну скаргу.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
