30 вересня відбулося засідання медичної ради комунального некомерційного підприємства «Калуська ЦРЛ» щодо оптимізації роботи структурного підрозділу лікарні — пологового будинку. У складі підрозділу функціонують акушерське відділення, відділення патології вагітних, відділення новонароджених, відділення неонатології, відділення анестезіології, відділення гінекології та жіноча консультація, повідомляють «Вікна».
Раніше на сесії Калуської міської ради депутат, лікар акушер-гінеколог пологового будинку Ярослав Кінаш говорив про підготовку до ліквідації пологового будинку. Новина збурила громаду, відтак влада одразу ж спростувала такі наміри й запевнила, що погіршення доступу до якісної медичної допомоги не допустять.
Станом на 2025 рік у пологовому будинку Калуської ЦРЛ є 131 штатна одиниця, 21,5 посади вакантні, відповідно 109,5 — зайняті. Частка працівників цього структурного підрозділу — в межах 15%.
Чому обговорюють саме реорганізацію пологового будинку? Основний мотив — фінансовий. Через зменшення кількості пологів та неадекватне витратам покриття вартості медичних послуг тарифами від Національної служби здоров’я (наприклад, за пологи держава платить трохи більше як 15 тис. гривень. — Авт.) пологовий будинок є «збитковим» підрозділом лікарні.
Так, у 2020 році в лікарні відбулося 987 пологів, у 2021 — 979, у 2022 — 827, у 2023 — 682, у 2024 — 602, за першу половину 2025 року — 288 (431 — станом на кінець вересня. — Авт.).
Адміністрація лікарні порахувала, що у 2024 році пологовий будинок на медичних послугах загалом заробив близько 16,5 млн гривень, а витрати лікарні на утримання підрозділу, включаючи й частку у загальнолікарняних витратах, склали близько 41 млн гривень, серед яких понад 25 млн гривень — витрати на зарплати у пологовому будинку. Мінус для лікарні за рік — 24,4 млн гривень.
У першому півріччі доходи Калуської ЦРЛ, які приніс пологовий будинок, — понад 10,8 млн гривень, витрати — понад 21 млн гривень (близько 12,6 млн гривень — фонд зарплати пологового). Мінус для лікарні — 9,6 млн гривень. До кінця року він становитиме 15-18 млн гривень (однак динаміка порівняно з попереднім роком є позитивною. — Авт.).
Керівник пологого будинку Микола Тимків зокрема зазначив, що зменшення кількості пологів відбувається в усіх пологових будинках області, а частка Калуського пологового будинку становить 7-8% від загальної кількості пологів в області й залишається стабільною. Крім того, ще у 2022 році пологовий був «у плюсі»: дохід, який приніс підрозділ Калуській ЦРЛ, перевищив витрати на його утримання на 4,7 млн гривень.
Зараз на Прикарпатті є 11 пологових будинків, а з наступного року закриється у Рожнятові. З 2026 року діятиме вимога від НСЗУ — не менше 100 пологів за пів року, а до цього показника у Рожнятові не дотягують. У 2027 році планку можуть збільшити до 200 пологів за пів року (400 на рік. — Авт.), що приведе до закриття ще декількох пологових будинків. А, отже, є перспектива, що у Калуші народжуватиме більше жінок з інших районів.
Реорганізація пологого будинку Калуської ЦРЛ у відділення призведе до втрати статусу закладу другого рівня (відділення буде мати статус нижчого, першого, рівня. — Авт.), що зумовить втрату пацієнтів та зменшення доходів. Адже на першому рівні не проводять планові кесарські розтини та не приймають передчасних пологів.
«При підведенні підсумків заступник генерального директора В. Паляниця озвучив, що думка про реорганізацію пологового будинку в Калуській ЦРЛ в акушерсько-гінекологічне відділення має право на життя. При цьому адміністрація лікарні запевнила, що якість і рівень медичної допомоги не постраждає. Хоча фахівці пологового з цим не згідні. Не озвучено на медичній раді було і очікуваний економічний ефект від такої оптимізації. Відкритими залишились питання, яким чином буде забезпечена в складних випадках цілодобова ургенція на дому єдиним завідувачем (на сьогодні їх ургентує по черзі троє завідувачів по пологовому будинку і один по гінекології). Звучали застереження і про те, що в складних випадках жінка має бути прооперована до 30 хвилин, і чи встигне надати допомогу анестезіолог, якщо він буде виведений зі штату пологового і, не виключено, задіяний до допомоги в іншій операційній чи відділі.
В підсумку рішення медичної ради прийняте сьогодні не було. Адміністрація, колектив пологового, члени медичної ради дійшли згоди, що необхідно спільно ще раз пошукати оптимальний варіант, зокрема, дочекатись нових умов контрактування з НСЗУ по програмі медичних гарантій в 2026 році.
Від себе зазначу наступне: так, підтримую позицію, що тарифи НСЗУ не покривають фактичних видатків закладу по багатьох напрямах. Калуська міська рада направила пропозиції до бюджету 2026 року, де клопотала про їх перегляд. За умови недостатнього фінансування з НСЗУ заклад немає можливості підняти заробітну плату молодшому медичному персоналу, який все частіше звільняється, медичним сестрам. І це проблема не тільки Калуської ЦРЛ, а по всій Україні. Адміністрація ЦРЛ в таких умовах змушена шукати шляхи оптимізації видатків, частково і за рахунок зменшення посад через різні форми реорганізації, в тому числі і окремих структур пологового будинку. Проте, це ніяким чином не повинно відобразитись на якості акушерської допомоги, бо для кожного з нас найбільшою цінністю є здоров’я матері і дитинки. Тому ліквідацію пологового будинку в кластерному закладі Калуській ЦРЛ шляхом перетворення в акушерсько-гінекологічне відділення я не підтримую, бо згідна з думкою колективу пологового будинку, що це призведе до погіршення якості надання акушерської допомоги», — зокрема написала за підсумками засідання медичної ради на своїй сторінці в соціальній мережі заступниця міського голови Наталія Кінаш.
На засіданні медики також звернулися до влади щодо пріоритетності фінансової підтримки галузі охорони здоров’я з бюджету громади.
Додамо: оптимізація і скорочення в медицині неминучі. Так, як це поступово відбувається в освіті: зі зменшенням кількості дітей закривають класи й групи, інакше розрив між доходами та потребами лише наростатиме. Відбувається скорочення населення в цілому. Про необхідність змін у калуській медицині говорять не перший рік. Наприклад, за затвердженою спроможною мережею закладів охорони здоров’я області, ще у 2024 році мало відбутися приєднання міської лікарні до Калуської ЦРЛ. Результат — щонайменше економія на управлінських видатках. Однак цього так і не відбулося.
Також раніше повідомляли про високу частку працівників категорії «інші» в структурі Калуської ЦРЛ.
Актуальні дані з дашборду на сайті НСЗУ є такими: у 2024 році в Калуській ЦРЛ було 854 працівників, з них 158 — інші працівники, частка яких становить 18,5%. За перше півріччя поточного року в лікарні вже було 840 працівників, у тому числі 153 (18,2%) — категорії «інші».
Для порівняння: у Коломийській ЦРЛ у першому півріччі є 1132 працівників, з яких 125 або 11% — категорії «інші». В центральній міській лікарні Івано-Франківська з 944 працівників — 134 або 14% «інші». У міській клінічній лікарні Івано-Франківська зі 1025 працівників 131 або 12,8% — «інші», а в обласній клінічній лікарні зі 1821 працівника 255 (14%) — «інші».
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
