- Андрія Онопченка (21.03.1983 — 17.09.2024);
- Володимира Юрчишина (08.02.1993 — 31.01.2025);
- Романа Кохана (08.10.1983 — 13.02.2024).
Меморіал освятили священнослужителі місцевого храму. До присутніх звернулися ветеран АТО (ООС) Олег Климишин, заступниця міського голови Надія Гуш, староста округу Василь Тимчишин.
Раніше пам’ятні знаки встановили на фасаді рідної школи полеглих захисників у Сівці-Калуській.
Що відомо про загиблих бійців із Сівки-Калуської
Андрій Онопченко народився 21 березня 1983 року в Угорщині. Згодом сім’я переїхала у Латвію. Школу Андрій Онопченко закінчував у Сівці-Калуській. Фах електрика здобув у Калуському ВПУ №7. Працював на різних роботах у Калуші, трудився на будівництві, їздив на роботу у Польщу. Після початку війни працював на приватному підприємстві у Кропивнику.
У січні 2023 року став до лав Збройних Сил України. Бригада, в якій служив Андрій Онопченко, брала участь у контрнаступі на Запорізькому напрямку. На початку 2024 року був переведений у бригаду, що базувалася на Донеччині. У червні отримав поранення. Лікувався у медичних закладах Дніпра і Житомира. За станом здоров’я потрапив до одного з медичних закладів нашої громади, де, на жаль, 17 вересня 2024 року перестало битися його серце.
Похоронили Захисника 20 вересня 2024 року на кладовищі у селі Сівка-Калуська.
Володимир Юрчишин народився 8 лютого 1993 року у селі Сівка-Калуська. Тут провів своє дитинство та закінчив школу. Опісля навчався у Вищому професійному училищі №7 за спеціальністю столяра. Працював за спеціальністю на ТзОВ "Таркетт Вінісін".
У 2018 році Володимир Юрчишин створив сім'ю, а в 2021 році народився синочок Андрійко.
У грудні 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. Служив командиром відділення протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки батальйону морської піхоти однієї з військових частин. Побував у найгарячіших точках — Бахмуті, Авдіївці, Херсоні.
Нагороджений відзнакою Президента України "За оборону України" та почесною відзнакою "За мужність та відвагу".
31 січня 2025 року, відстоюючи незалежність, суверенітет, територіальну цілісність України, під час виконання бойового завдання на Донеччині молодший сержант Володимир Юрчишин загинув.
7 лютого 2025 року Героя похоронили на кладовищі рідного села Сівка-Калуська, що у Калуській громаді.
Роман Кохан з початку повномасштабного вторгнення став на захист України. Воював головним сержантом у складі 128 окремої гірсько-штурмової бригади на Запоріжжі. У травні 2023 року був демобілізований. Та перебування в зоні бойових дій відобразилося на стані здоров’я. 13 лютого 2024 року серце бійця зупинилося.
