Вчитель-історик з Коломиї боронить Україну з перших днів повномасштабної війни (Відео)

Олексій Вишиванюк був викладачем історії, очолював навчальний заклад у Коломиї на Івано-Франківщині та захистив кандидатську дисертацію. А у перші дні війни став добровольцем Збройних сил України.
07 Жовтня, 2025
Переглядів: 977
Олексій Вишиванюк ділиться, що на війні його підтримує думка про рідних. Фото: скрін із відео
Олексій Вишиванюк ділиться, що на війні його підтримує думка про рідних. Фото: скрін із відео
Головні новини Калуша та Прикарпаття
Телеграм Інстаграм

Як історик за фахом, Олексій Вишиванюк активно займався науковими дослідженнями та вихованням молоді, формуючи в студентів почуття патріотизму й громадянської свідомості. Свої переконання він підтвердив власним прикладом, йдеться на Фейсбук-сторінці 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.

"Я знаю дуже багато людей, які збираються йти в армію від початку війни. Але вони так довго збираються, що вже й забули, що вони збираються. І тим самим подають дуже негативний приклад своїм дітям та родичам" каже Олексій Вишиванюк.

25 лютого 2022 року Олексій Вишиванюк зголосився до місцевого військкомату. Оскільки до того часу не проходив служби в Збройних силах, йому порекомендували піти в тероборону — у 77 батальйон, який у той час формувався.

"Певний час ми перебували на місці дислокації, потім наш підрозділ перекинули на Донбас. До речі, наш батальйон 77-й перший з бригади поїхав в зону бойових дій. Звичайно, що був присутній страх, особливо після перших прильотів. На початку ще не було такої величезної кількості дронів, як зараз. Переважно всі з моїх побратимів на початку війни, що це на кілька місяців. А вже минуло 3 роки. І далі така ситуація, що треба продовжувати боротьбу", — каже військовий.

Олексій Вишиванюк ділиться, що на війні його підтримує думка про рідних: про маму, дружину і дітей. Пригадує воїн також історію зі сфого фронтового життя:

"У лютому був такий цікавий епізод. Всі говорять, що на наше село впало крило і не розірвалося. Ну і шукають-шукають. Ми з побратимом добу проживаємо у підвалі, виходимо і бачимо, що це крило на нашій будівлі нерозірване. Вже потім, як побачили ту вибухівку, зрозуміли, що якби це відбулося, було би дуже, як кажуть, неприємно".

Олексій Вишиванюк також звертає увагу на те, як змінилися умови для тих, хто приєднується до війська сьогодні, порівняно з першими місяцями війни:

"Коли ми на початку війни приходили, то нам потрібно було самим себе виховувати, самим все вивчати. Тим, хто приходить зараз, вже набагато легше — вони фактично приходять на все готове. Ми їх підтримуємо і надаємо всебічну допомогу".