На сайті «Децентралізація» оприлюднили результати оцінювання фінансової спроможності територіальних громад України. Оцінювання проводили експерти на основі показників виконання місцевих бюджетів за перше півріччя 2025 року.
Оцінювання фінансової спроможності територіальних громад було здійснено, виходячи із раніше розробленої методики (із використанням адаптованої моделі 10-бального тесту Кена Брауна) та за результатами звітних 11-и бюджетних показників:
- доходи загального фонду з розрахунку на одного мешканця;
- видатки загального фонду з розрахунку на одного мешканця;
- видатки на утримання апарату управління з розрахунку на одного мешканця;
- капітальні видатки з розрахунку на 1 мешканця;
- рівень дотаційності бюджетів;
- співвідношення видатків на утримання апарату управління із фінансовими ресурсами громади;
- питома вага заробітної плати у видатках загального фонду бюджету громади;
- питома вага капітальних видатків у загальному обсязі видатків;
- видатки на культуру та фізичну культуру і спорт з розрахунку одного мешканця;
- питома вага трансфертів у дохідній частині бюджету;
- питома вага місцевих податків і зборів у дохідній частині загального фонду бюджету.
Загалом оцінили 1331 територіальну громаду України, інформують «Вікна».
У підсумку за фінансовими результатами першої половини 2025 року 443 громади або 33,4% включені до категорії високого рівня спроможності (за 2024 рік таких громад було більше — 456 або 34,3%). Оптимальний рівень спроможності мають 299 громад або 22,4%. До задовільного рівня віднесли 213 територіальних громад (16%). До категорії з низьким рівнем спроможності належить 267 територіальних громад (20,1%), а до громад з критичним рівнем фінансової спроможності віднесли 109 територіальних громад (8,2%). Тобто 376 громад в Україні (28,2%) належать до найнижчих категорій спроможності. За підсумками 2024 року їх було менше — 349 (26,4%).
В Івано-Франківській області є 62 громади. З них 12 громад або 19,4% мають високий рівень спроможності (за підсумками оцінювання за 2024 рік таких громад було 17,7%), 8 громад або 12,9% — оптимальний рівень (у 2024 році — 6,5%), 8 громад або 12,9% — задовільний (у 2024 році — 11,3%), 22 громади або 35,5% — низький (у 2024 році – 37,1%) і 12 громад або 19,4% — критичний рівень спроможності (у 2024 році — 27,4%). Таким чином фінансова спроможність громад Прикарпаття у першій половині 2025 року проти 2024 року суттєво поліпшилися. Так, якщо за результатами 2024 року 64,5% громад Прикарпаття належали до найнижчих категорій спроможності, то за результатами першого півріччя 2025 року таких громад вже 54,9%.
Усі три найбільші за чисельністю населення міські громади Прикарпаття — Івано-Франківська, Калуська і Коломийська — мають високий рівень спроможності.
Щодо Калуської громади, то доходи загального фонду бюджету у розрахунку на одного мешканця за перше півріччя поточного року становлять 4 526 гривень (в Івано-Франківській міській громаді — 8 026,4 гривні, в Коломийській громаді — 4 738,1 гривні). В середньому по країні — 4 672,5 гривні.
Відповідно видатки загального фонду бюджету на одного мешканця у першому півріччі 2025 року в Калуській громаді склали 6021,4 гривні (в Івано-Франківській громаді — 9 133,8 гривні, в Коломийській громаді — 6 528,2 гривні). Середній показник по країні — 7 094,9 гривні.
Отже, в Калуській громаді доходи й видатки загального фонду бюджету в розрахунку на одного мешканця були нижчими, ніж в середньому по країні, та нижчими, ніж в Івано-Франківській і Коломийській громадах.
Цього року в Калуській громаді більше витрачають на утримання влади. Так, якщо за 2023 рік частка управлінських видатків в Калуській громаді склала 13,4%, у 2024 році — 15,7%, то у першому півріччі поточного року — вже 17,4% (в Івано-Франківській громаді — 7,7%, в Коломийській — 13,2%).
Частка видатків на оплату праці в Калуській громаді за перше півріччя поточного року становить 67,2% проти 63,3% за 2024 рік. Для порівняння: в Івано-Франківській громаді на зарплату витрачають 51,8% бюджету (перше півріччя 2025 року), в Коломийській – 68,2%.
Чим менше громади витрачають на базові потреби, зокрема, зарплати, тим кращими є їхні можливості для розвитку. Якщо у першому півріччі капітальні видатки Івано-Франківської міської громади склали 8,9% або 915,5 гривні на одного мешканця (загалом вони були більшими, ніж видатки на управління), то в Калуській громаді цей показник становить 4,4% або 286,8 гривні на одного мешканця (у 2,7 раза менше, ніж видатки на управління), а в Коломийській громаді — 2,4% або 164,2 гривні на одного мешканця (в 3,8 раза менше, ніж видатки на управління).
Щодо Калуського району, то до його складу входять 13 територіальних громад: три міських (Болехівська, Долинська і Калуська), п’ять селищних (Брошнів-Осадська, Вигодська, Войнилівська, Перегінська, Рожнятівська) і стільки ж, п’ять, — сільських (Витвицька, Верхнянська, Дубівська, Новицька, Спаська).
За результатами оцінювання фінансової спроможності громад високий рівень за підсумками першого півріччя 2025 року (як і у 2024 році. — Авт.) мають Калуська і Долинська громади. Оптимальний рівень — у Брошнів-Осадської та Вигодської громад. Задовільний рівень – у Болехівської громади. Більшість громад району — вісім — мають низький або критичний рівень фінансової спроможності. Зокрема, низьким він є у Рожнятівської, Дубівської, Новицької, Верхнянської й Витвицької громад, критичний — у Перегінської, Войнилівської та Спаської громад.
Щодо громад колишнього Калуського району (крім Калуської), то у першому півріччі поточного року найвищими в розрахунку на одного мешканця доходи загального фонду були у Верхнянській громаді (2 388,6 гривні). Далі йдуть Войнилівська (1 583,5 гривні) і Новицька (1 297,4 гривні) громади.
Відповідно видатки загального фонду бюджету на одного мешканця у першому півріччі 2025 року у Верхнянській громаді склали 5 221,9 гривні, у Войнилівській громаді — 4 923,4 гривні, а у Новицькій громаді — 4 586,5 гривні.
Частка управлінських видатків у першому півріччі поточного року натомість найвищою була у Новицькій громаді — 55,5% (720,5 гривень на одного мешканця). Далі за цим показником йдуть Войнилівська громада — 40,9% (647,7 гривні на одного мешканця) та Верхнянська громада — 35,9% (856,5 гривень на одного мешканця).
В усіх трьох громадах у першому півріччі понад чотири п’ятих бюджету витрачали на зарплати. У Верхнянській громаді частка таких видатків склала 81,5%, у Войнилівській громаді — 82,4%, а в Новицькій громаді — 89,9%. Отже, можливості громад інвестувати у розвиток є дуже обмеженими. Так, у Верхнянській громаді капітальні видатки склали 2,6% або 142,7 гривні на одного мешканця, у Новицькій громаді — 2,5% або 121,3 гривні на одного мешканця, у Войнилівській громаді капітальних видатків у першому півріччі не було.
Якщо рівень дотаційності Калуської громади у першому півріччі становив 3,1%, а трансферти від держави (в основному — освітня субвенція. — Авт.) забезпечували 25,7% доходів бюджету, то Верхнянська громада є дотаційною на 25,8%, а частка трансфертів у доходах становить 53%. Войнилівська громада є дотаційною на 44,5%, а частка трансферів у доходах бюджету становить 66,3%. Новицька громада є дотаційною на 50,1%, а частка трансфертів у доходах бюджету становить 72,4%.
Повна версія «Фінансова спроможність громад у 2024 році у розрізі областей» — за посиланням на сайті «Децентралізація».
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
