Директорка Народного дому Марія Слободян пригадує: першими були «зимові» білі сітки. Селяни приносили все, що могли: простирадла, наволочки, скатертини. Тканину різали на смужки й дбайливо вплітали в основу, повідомляє Калуська міська рада.
Далі була щоденна практика, поради від військових і знання, здобуті в інтернеті. Тепер сітки з Довгого-Калуського закривають важливі об’єкти, техніку й позиції.
Лише від початку 2025 року волонтери виготовили понад 21 тисячу квадратних метрів сіток і закупили матеріалів більш ніж на 110 тисяч гривень. Допомогу збирають через спеціальну вайбер-групу для односельців. Використовують якісну основу та спанбонд — міцну тканину, з якою легше працювати. Також отримують обрізи з підприємства, що шиє одяг для військових: тільки цього року надійшло понад 250 мішків.
Сітки плетуть на замовлення — потрібного розміру й кольору. Є зимова, літня й осіння гами. Стандарт — 10×9 метрів, але найбільша сітка, зроблена тут, мала аж 370 квадратних метрів.
До майстринь звертаються односельці, волонтерські організації та військові. І є ще одна їхня непорушна традиція: жодна сітка не вирушає на фронт без смаколиків, солодощів чи дитячих малюнків. Особливу славу мають тушкованки з Довгого-Калуського — справжній делікатес для захисників
Волонтерство у селі — це не лише сітки. Це й окопні свічки, домашня випічка, сухі супи, вареники. Останнім часом волонтери почали виготовляти й текстильні килимки з клаптів тканини — знайомі багатьом з дитинства, зручні й дуже потрібні в «нульових» умовах.
