"Церква допомагає, навіть коли людина взагалі не вірить в Бога", — священник Іван Бігун

Понад 100 продуктових наборів та гарячих обідів отримали люди у потребі в храмі святого Архистратига Михаїла у Калуші на Івано-Франківщині. Благодійну акцію присвятили Міжнародному Дню бідного. Щодня церква благодійно годує до сотні калушан.
21 Листопада, 2025
Переглядів: 4370
"Такими вчинками хочемо показати, що Господь любить кожного", — каже настоятель храму
"Такими вчинками хочемо показати, що Господь любить кожного", — каже настоятель храму
Головні новини Калуша та Прикарпаття
Телеграм Інстаграм

Як розповів «Вікнам» настоятель о. Іван Бігун, уже дев’ятий рік поспіль храм святого Архистратига Михаїла з нагоди Міжнародного Дня бідного, проголошеного Папою Франциском, роздає продуктові набори.

Цього року 100 продуктових наборів зібрали завдяки парафіянам, братерській організації «Лицарі Колумба», спільноті «Матері в молитві», постійним жертводавцям та меценатам.

«Ми стараємось допомагати, не зважаючи на віросповідання чи конфесію, навіть коли людина взагалі не вірить в Бога. Такими вчинками хочемо показати, що Господь любить кожного, а руками ближнього він діє та допомагає. Сьогодні серед людей у потребі були калушани, які опинилися за межею бідності, пенсіонери, яким не вистачає фінансів, щоб утримати себе, внутрішньо переміщені особи, які потребують підтримки», — зазначив о. Іван Бігун.

У пакетах та коробках цьогоріч — квасоля, олія, крупи, чай, шоколад, макарони, консерви, тушкованки.

У Міжнародний день бідних у храм приходять сім’ями, а лежачим волонтери носять їжу додому. Як відомо, з 1993 року при церкві у будні дні працює благодійна їдальня, котру заснував митрофорний протоієрей о. Михаїл Бігун. Щодня за гарячими обідами звертається понад сотня людей.

«Часто трапляється, що людина була в нормальному середовищі, працювала, хтось був вчителям, лікарем, а зараз не вистачає фінансів для життя. Крім благодійної їжі, стараємося допомагати одягом, медикаментами або фінансово на лікування. Ми разом — одна велика сім’я, а у Святому письмі написано: «Усе, що ви зробили одному з братів моїх найменших, мені ви зробили». Чинімо добро, допомагаймо один одному, простягаймо руку помочі, зробімо нашому ближньому те, що б ми хотіли, щоб зробили нам», — закликає настоятель храму святого Архистратига Михаїла.

Наталія Перхун волонтерить при церкві уже вісім років. Каже, що в її обов’язки входить дбати про бідних: годувати їх, допомагати з одягом та ліками.

«Це була мрія моєї молодості. Тоді рідко, але траплялися люди, які збирали по смітниках їжу. І коли я це бачила, то хотіла відкрити благодійну кухню, щоб вони могли безплатно поїсти та при цьому у них не вимагали показувати ніякі документи. Моя мрія здійснена от уже 25 років. І я надалі старатимусь допомагати ближнім», — ділиться волонтерка.

Зараз в благодійній їдальні готують першу і другу страву. Важче стало з відключенням світла, адже потрібно підлаштовуватись до графіків, щоб готувати на одній плиті. На приготування сьогоднішнього обіду — борщу з квасу, рису з овочами, салату з капусти, чаю, канапок — знадобилося до трьох годин. Волонтери зварили чотири кілограми рису, до якого додали ковбасу.

«Калушани дякують за страви та приходять ще, а ми стараємось всіх нагодувати домашньою їжею, у яку вкладаємо душу. Хоч я педагог за освітою, але куховарити люблю. Хочу подякувати священникам та їхнім їмостям за старання та працю. А також нашим небайдужим жертводавцям, підприємцям за продукти, овочі, ковбаси, хліб, і тим, хто кидає гроші у церковні скриньки. Нещодавно одного чоловіка, який постійно допомагав на кухні, мобілізували. А він хвилюється, як далі буде долучатися. Також люди, які приходять за благодійним обідом, часто прибирають в церкві», — ділиться Наталія Перхун.

Серед тих, хто отримав продуктовий набір, — Оксана Дрозд. Розповідає, що колись приходив у храм її син. Зараз один зник безвісти, інший — вдома після поранення.

«Я час від часу приходжу у цю їдальню за обідами, коли не працюю. Буває, що допомагаю біля церкви, наприклад, листя замітати. Дізналась від сусідки про сьогоднішні подарунки. От, наприклад, бачу солодке, а в мене син його любить. Та й з крупів щось приготує для мами смачненьке, поки буду на роботі. Дякую щиро отцям, що таке організовують, бо це вагома підтримка в такий непростий час. Кухарі пані Наталя та пані Світлана тут смачні супи, гречку та інші страви варять. Вони хороші жінки, поговорять, вислухають. Головне, щоб люди це цінували», — додає калушанка.

Ірина АНДРІЇВ, журналістка

Кароліна МАЗУР, операторка-монтажерка