У результаті вдалося зібрати 16 650 гривень для військових, пишуть «Вікна».
Надія Пукіш уже три місяці, як працює директоркою Народного дому Брошнів-Осадської громади. За половину терміну на своїй новій локації вона сформувала театральний колектив з 21 актора-аматора віком від 16 і до 47 років. Герої сцени були не тільки місцевими, а й приїжджали на репетиції тричі на тиждень з Голиня та Долини.
«Коли я прийшла у Брошнів-Осаду, то хотілось щось створити, але і побоювання на новому місці, звісно, були. Дякую всьому моєму колективу, хто мене підтримав і повірив — вони проявили свою творчість та злагодженість на 200%. Одні учасники приводили інших, але ми досі відкриті до нових облич. Важко було знайти військового, щоб зіграв у виставі, адже четверо місцевих захисників не відгукнулися на мою пропозицію. Відтак актор з Голиня запропонував свого брата Романа Булавинця, який зараз проживає в Долині. Серед моїх талановитих хлопців та дівчат є учні, студенти, вчителі, лікарі, поліціянти, працівники культури, блогери та підприємці…, але на сцені вони всі дуже добре вжились у ролі та передали боротьбу українського народу різних часів», — ділиться Надія Пукіш.
Вистава розпочиналася від доби Січових стрільців, проходила крізь трагедію Голодомору, боротьбу УПА, події Іловайського котла та повномасштабну російсько-українську війну. Особливого емоційного наповнення дійству надали пісні й хореографічні постановки у виконанні зразкового танцювального колективу «Водограй» (керівник — Віра Сухоцька, котра була ще й акторкою. — Авт.). Відеослайди та відеокартинки створила Світлана Сукольська. Олександр Левицький, керівник вокального колективу «Бандерівські соколи», цього разу сидів за пультом та створював звучання. Адже у Народному домі немає стаціонарної апаратури, тому потрібно було виставити всі мікрофони, зокрема, підвісні.
Під час півторагодинної благодійної вистави вдалося зібрати 16 650 гривень, які вкладуть у розвідувальний «мавік» для 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Місцевий отець-декан Володимир Майка та акторський склад подарували авторці ідеї букети квітів.
«Усі разом тішимось результатом, читаємо відгуки в Інтернеті, бачили обличчя людей під час вистави. Глядачі тричі вставали. Найперше — на марш УПА «Зродились ми з великої години». Пізніше, коли під час постановки було висвітлено близько 20 портретів Героїв з Брошнів-Осадської громади. На завершення, коли ми співали «Україна переможе», присутні встали й супроводжувала нас оплесками. Підходили, дякували... Колектив дав мені тиждень часу, щоб я придумала щось нове для постановки (сміється. — Авт.). Актори відчули, що вони можуть творити, тому не хочуть зупинятися, але я поки відпочиваю, бо чоловік приїхав з війни у відпустку», — підсумовує директорка Народного дому.
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
