Пацієнтці відділення реабілітації та відновного лікування ЦМКЛ Марії Гусак 35 років. Сьогодні вона завжди посміхається, з почуттям гумору, відкрита на спілкування. Хоч зовсім нещодавно, 5 грудня, в неї стався інсульт і ця хвороба перевернула усе її життя, йдеться на Фейсбук-сторінці КНП "Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради".
"Мені раптово стало погано. Було щось таке, що мене як "підкошувало" і я хотіла падати, також чомусь тяжко давалось підбирати слова, які я хотіла сказати. Напередодні ніяких симптомів не було. Хворіла тільки простудою", — пригадує Марія Гусак.
Величезний відчай огорнув пацієнтку, коли вона опинилась у реанімаційній палаті неврологічного відділення для хворих з порушеннями мозкового кровообігу. Тоді вона не могла самостійно рухатись. Ліва частина тіла була повністю паралізована. Реабілітацію розпочали у реанімації.
"Я пам’ятаю, як тоді постійно плакала і ставила собі питання: чому саме я?... чому саме зі мною сталось таке горе?… Адже я молода, у мене маленький син, якому потрібна моя опіка. Поступово навчалась всього… Піднятись з ліжка, сісти, зробити перші кроки. Мій стан був жахливий, я перебувала у великому відчаї. Тоді вирішальну роль для мене відіграли слова фізичного терапевта, який сказав, що поки я не прийму ситуацію, яка вже склалась у моєму житті, доти тяжче мені буде відновлюватись. Я відчула, що це правда. Я не можу змінити уже обставини, які склались, але мені потрібно навчитись жити з наслідками хвороби, щоб бути максимально самостійною у побуті", — ділиться спогадами і думками пацієнтка.
Марія Гусак каже, що щиро вдячна всім медикам ЦМКЛ за добре ставлення та ефективне лікування, а особливо своєму фізичному терапевту Дмитру Духовичу:
"Саме ті його слова мені тоді дуже допомогли і стали підтримкою, що я маю вчитись жити далі по-новому... Від початку фізичний терапевт працював зі мною. Бачу добрі результати, адже уже потрохи можу самостійно ходити, хоч я і досі не повністю відновилась, часто втомлююсь. Мені ще потрібна, для прикладу, допомога, коли ходжу по сходах. Але ці поступові успіхи, які я вже маю, мотивують мене і далі працювати над своїм відновленням".
Зараз пацієнтка Марія Гусак активно працює з ерготерапевтом Тетятною Гундяк над відновленням функцій лівої руки.
"Розвиваємо силу, спритність та витривалість. Відновлюємо також дрібну моторику. Дуже старається, прогрес помітний менше, аніж за тиждень, відколи ми розпочали заняття. У планах — повне відновлення функцій верхньої кінцівки. З бажанням та наполегливістю пацієнтки це можна зробити", — говорить Тетяна Гундяк.
Мультидисциплінарна команда фахівців з реабілітації використовує індивідуальний підхід у своїй роботі, формує програму відновлення на основі цілей, які ставить перед собою пацієнт, а також його можливостей.
"Зважаючи, що у пацієнтки молодий вік, то сподіваємось, що все буде добре. Посилено хоче працювати і це дуже добре, бо така мотивація часто є основною причиною відновлення людини. Ми ставимо їй поступові цілі, враховуючи клінічні показники та індивідуальні особливості. Не швидкими результатами, а наполегливістю пацієнтка здобуде свою мету", — говорять лікар фізичної та реабілітаційної медицини Світлана Скіцько та завідувач реабілітації та відновного лікування Михайло Кобзей.
Вірить у своє повне одужання і сама пацієнтка.
"Я все своє життя є дуже веселою та активною. Розумію, що моє відновлення не станеться моментально, але я мушу досягти необхідних результатів, оскільки моя професійна діяльність пов’язана з фізичнею працею, а найголовніше у мене є сім’я, в якій маленький син потребує мого догляду та опіки. Заради нього я готова на все", — каже Марія Гусак.
Цього року Різдво Марія Гусак зустрічатиме у стінах лікарні, що є також для неї викликом і досить непростим моментом у житті:
"Тут зі мною багато часу проводить чоловік, часто приходять друзі. Але я ніколи ще не розлучалась з сином на такий довгий період. Дуже сумую за ним і чекаю зустрічі".
Лікарні спільно з пацієнткою вірять, що попереду у неї ще буде багато щасливих моментів у житті, в тому числі, коли вона буде святкувати Народження Христа у колі своїх найрідніших.
