До війська він долучився 26 лютого 2022 року — у ті дні, коли рішення приймались не після довгих роздумів, а з внутрішнього переконання, що інакше не можна, повідомляє 102 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщина.
Його робота була зосереджена на підготовці особового складу та укріпленні оборонних позицій батальйону. Планування, навчання, інженерні роботи — усе, що згодом рятує життя.
Та війна швидко змінила ритм.
Коли почалися активні штурмові дії, то зона відповідальності «Франка» стала значно ширшою.
— Займався ротаціями, заведенням людей на позиції, евакуацією поранених і загиблих, логістикою… робили все, що було потрібно тут і зараз.
Один із виїздів залишився у памʼяті назавжди.
— Коли заїжджали на позиції поблизу одного населеного пункту, нас уже активно накривала ворожа артилерія і FPV, — згадує «Франко». — У квадроциклі пробило колесо. Я зупинився міняти шину. Поки лагодив техніку, двоє побратимів, Юрій і Олексій, пішли розміновувати дорогу.
— Зазвичай це робив я. Але того разу Юра дуже рвався піти сам… Наступне, що почув — вибух…
— Тому я вірю в долю і в те, що ми називаємо «військовий фарт». Не я того дня мав розміновувати дорогу… — говорить «Франко». — Зараз найголовніше — це не забувати побратимів, які віддали життя за те, щоб ми жили.
Для «Франка» війна — це не питання вибору.
— Долучатися до війська не просто потрібно. Це необхідно. Це критично для нашого виживання як нації і як країни. Якщо війна не зачіпає вас сьогодні, це не означає, що вона не прийде завтра.
Свою пораду він формулює спокійно, без пафосу — так, як говорить людина, яка знає ціну кожному рішенню.
— Треба добре думати, коли обираєш бригаду, батальйон, роту. З холодною головою. Розуміти, що тобі до душі. Обирати підрозділ, який ефективно працює і дбає про людей. І якщо є можливість — поговорити з тими, хто там уже служить.
