Лада Маланій презентувала книгу у четвер, 15 січня, у ПК "Мінерал". Збірка складається із трьох розділів: "Римоване з білим золотом", "Пісні для Гицлів", "Уламки життя (щоденник)" і є глибокою поетичною рефлексією на зміни, екзистенційні кризи, страхи й надії людини, яка дорослішала разом із країною, інформують "Вікна" з посиланням на Калуську міську раду.
"Кожен текст — це або-або: реакція на неминуче болісні зміни, проживання моменту, розпізнавання зла, насолода красою і — найголовніше — виконання головного призначення поета: дарувати надію читачеві, про якого тоді юна авторка лише тихо мріяла", — поділилася Лада Маланій.
За словами авторки, поштовхом до остаточного укладання та видання книги стало повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну.
"Це стало тригером неминучості цієї праці. Коли імперія приходить, щоб загарбувати територію й знищити націю, ти розумієш: мовчати більше не можна", — зазначила поетка.
Книга має й арттерапевтичний вимір: поезії можна умовно згрупувати за темами — про любов, про страх, про його подолання, про пошук внутрішньої опори.
"Це книга-борг. Борг перед тими, хто мав би її прочитати тоді, у 90-х, але цього не сталося", — наголосила авторка.
Лада Маланій розповіла, що любов до слова народилася в родині, де завжди було багато книжок. У квартирі батьків у Калуші читала класику, філософію, твори Розстріляного відродження.
"Я дивилася, як вони можуть словом оперувати. І мама писала. В якийсь момент ця іскра спалахнула і в мені — я зрозуміла, що вмію писати".
Основна частина віршів була створена у 1996–1997 роках, згодом авторка повернулася до текстів ще зовсім юного віку, а також додала поезії 1991–1995 років, які органічно вписалися у структуру збірки.
Народилася Лада Маланій у селі Дар’ївка на Херсонщині — регіоні, який одним із перших зазнав удару під час повномасштабної війни. Її дитинство минуло біля Інгульця. Неподалік був Антонівський міст, який пізніше, з початку війни, підірвали, щоб не пропостити ворога в Україну.
"Я була щасливою дитиною. Це дитинство пройшло через усе життя і дозволило мені залишитися собою. Багатьох людей перемололи стереотипи й очікування інших — і вони перестали бути тими, якими їх бачив Бог", — зізналася авторка.
У Калуш родина переїхала у 1984 році. Лада навчалася у Калуській школі №6, згодом — в Івано-Франківському педагогічному інституті ім. Василя Стефаника за спеціальністю вчителя української мови та літератури. Працювала у закладах освіти міста та в Калуській міській раді. Нині вона — незалежна консультантка міжнародних організацій з економічних та соціальних питань.
"Усі вірші — як діти. І без пафосу немає поезії", — каже Лада Маланій.
Один із них — "Нова версія" — уже отримав музичне життя: пісню на ці слова створила калушанка, співачка, композиторка та журналістка Оксана Лісовська.
Під час презентації авторку тепло вітали друзі, колеги та знайомі. Присутні мали змогу не лише почути поезії, а й разом прожити емоції, які народилися десятиліття тому, але особливо гостро звучать сьогодні.
Усі охочі могли придбати книгу та отримати автограф Лади Маланій, забравши з собою частинку поетичного часу, що з’єднав 1990-ті з нашим теперішнім.
