Як йшлося на нараді зі старостами 16 січня, екологічний моніторинг у громаді продовжуватиметься й у 2026 році — відповідні кошти передбачені у цільовій програмі з охорони навколишнього природного середовища. Для розширення досліджень управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради звернулося листом до Івано-Франківської ОДА щодо співфінансування, повідомляє Калуська міська рада.
Як пояснив у коментарі «Вікнам» начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Олег Тарбєєв, декілька років тому в обласній програмі охорони навколишнього природного середовища були передбачені видатки на екологічний моніторинг Калуського гірничо-промислового вузла — 4,3 млн гривень з обласного бюджету з розбивкою на три роки. Однак реально кошти не виділялися. В останні роки моніторингові дослідження фінансує бюджет громади. У 2025 році на екологічний моніторинг витратили 500 тис. гривень, така ж сума передбачена і на 2026 рік. За словами Олега Тарбаєєва, вже торік науковцям з Івано-Франківського технічного університету нафти і газу бракувало фінансування, тож окремі дослідження було проведено у менших обсягах, ніж планували. Прогнозують, що у 2026 році провести навіть аналогічний цьогорічному обсяг досліджень без збільшення фінансування буде нереально. Тож міська влада звернулася до обласної щодо виділення грошей на екологічний моніторинг також з обласного бюджету.
Нагадаємо, що в останні роки екологічний моніторинг на території Калуської громади проводив Івано-Франківський університет нафти і газу. У 2021 році з університетом було укладено договір на 420 тис. гривень, тоді кошти Калуській громаді виділили з обласного бюджету. У наступні роки послуги науковців фінансував міський бюджет, у 2022 і 2024 роках договір уклали на 300 тис. гривень, у 2023 і попередньому, 2025 році — на 500 тис. гривень.
Торік програма моніторингу охоплювала геодезичні та геофізичні спостереження за процесами просідання земної поверхні на територіях рудників і житлової забудови села Кропивник, геофізичні дослідження каїнітових полів, дамби хвостосховища №2 і зон можливих карстових провалів, контроль деформацій житлових будинків у зоні просідання села Кропивник. А також дослідження проб зі спостережних свердловин та поверхневих вод для оцінки динаміки поширення ареалу засолення підземних вод у бік річки Лімниця тощо.
