Шестеро захисників стали Почесними громадянами Калуської громади посмертно: що про них відомо

29 січня на засіданні Калуської міської ради на Івано-Франківщині депутати одноголосно підтримали рішення про присвоєння звання "Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади" шести полеглим внаслідок російської військової агресії захисникам.
30 Січня, 2026
Переглядів: 1731
Ілюстроване фото. Почесне звання захисникам України присвоїли посмертно
Ілюстроване фото. Почесне звання захисникам України присвоїли посмертно
Головні новини Калуша та Прикарпаття
Телеграм Інстаграм

Посмертно почесними громадянами Калуської громади стали: Руслан Гаврилюк, Ярослав Калиновський, Микола Катола, Микола Кобута, Валерій Надвірнянський, Ярослав Надвірнянський, повідомляють "Вікна".

Що відомо про полеглих Героїв

Руслан Гаврилюк народився 29 лютого 1992 року в місті Калуші. Навчався у Калуському ліцеї №5, закінчив Калуський політехнічний коледж. 26 липня 2025 року став на захист рідної України. Захисник служив водієм-електриком-мотористом відділення безпілотних літальних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних систем аеромобільного батальйону однієї з військових частин ЗСУ. 

Солдат Руслан Гаврилюк загинув 23 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання у районі бойових дій на Донеччині. 3 січня 2025 року Калуська громада провела 33-річного Героя в останню дорогу.

Солдат Ярослав Калиновський з Калуської громади самовіддано служив стрільцем-санітаром єгерського відділення єгерського взводу єгерської роти єгерського батальйону. Певний час воїн вважався зниклим безвісти.

23 грудня 2025 року надійшла скорботна звістка в Калуську громаду, що солдат загинув 25 липня 2024 року під час виконання бойового завдання під Покровськом на Донеччині.

24 грудня 2025 року Калуська громада попрощалася з 57-річним полеглим Ярославом Калиновським. Свій вічний спочинок Герой знайшов на Алеї Слави міського кладовища.

Микола Катола народився 19 грудня 1970 року в Калуші. Навчався у школі №7, а відтак  у Калуському хіміко-технологічному технікумі. Працював на АТ "Оріана".

31 травня 2024 року Микола Катола був мобілізований до лав ЗСУ. Служив солдатом резерву запасної роти однієї з військових частин. 11 серпня 2024 року під час боїв на Донеччині із чоловіком був втрачений зв’язок і він вважався зниклим безвісти.

25 листопада 2025 року прийшло підтвердження про збіг ДНК. Микола Катола загинув 11 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Похоронили Героя 2 грудня 2025 року на Алеї Слави міського кладовища в Калуші.

Микола Кобута народився 19 грудня 1997 року. Навчався у Калуській загальноосвітній школі №5. Разом із дружиною виховував сина.

9 серпня 2024 року був призваний на військову службу. Служив навідником і виконував бойові завдання у складі аеромобільного батальйону однієї з військових частин Збройних сил України.

Солдат Микола Кобута загинув 6 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання у районі села Антонівка Покровського району Донецької області. Трагічне підтвердження його загибелі надійшло лише у січні 2026 року.

25 січня 2026 року Героя поховали на кладовищі села Перекоси Войнилівської громади.

Валерій Надвірнянський народився 29 січня 1971 року у селі Завій (нині — Новицька громада). Із дитинства проживав у Калуші, де закінчив школу. Фахову освіту здобув у Калуському політехнічному коледжі. Працював на місцевому хімічному підприємстві, а згодом — у районі електричних мереж.

Валерій Надвірнянський гідно та самовіддано служив командиром відділення та командиром машини механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти одного з механізованих батальйонів. Відданий військовій присязі на вірність українському народу, воїн загинув 21 листопада 2025 року на Донеччині під час виконання бойового завдання, захищаючи свободу та незалежність України.

1 грудня 2025 року Захисника поховали на кладовищі у рідному селі Завій.

Ярослав Надвірняський народився 1 вересня 1983 року. Після закінчення школи відбув строкову військову службу. Працював в Україні і за кордоном. У шлюбі виховав двох синів.

Два роки Ярослав Надвірнянський вірно і самовіддано служив на захисті Батьківщини. Був командиром механізованого відділення-командиром машини механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону однієї з військових частин. Загинув 5 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Поховали Героя 7 січня 2026 року на кладовищі рідного села Боднарів.

Нагадаємо, з 2022 року, відколи у Калуші було скасовано Положення про присвоєння звання "Почесного громадянина міста Калуша", а натомість затверджено Положення про присвоєння звання "Почесного громадянина Калуської міської територіальної громади", почесне звання за спеціальною процедурою присвоюють полеглим у російсько-українській війні Захисникам.