Як раніше повідомляли «Вікна», батьки учнів Калуського ліцею №10 подали заяву до міського голови Андрія Найди. Батьківська громада категорично не погоджується з рішенням Калуської міської ради «Про визначення академічного ліцею», яким визначено Калуський ліцей №10 закладом, де з 1 вересня 2027 року буде забезпечено здобуття профільної середньої освіти на території Калуської громади.
Нагадаємо, що це рішення міськрада затвердила ще у серпні 2025 року. А окрім того, ще у квітні 2024 року Калуська міська рада розглянула і затвердила План оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти громади на 2024-2027 роки. Вже тоді йшлося про те, що з 1 вересня 2027 року у громаді залишиться лише два заклади загальної середньої освіти, де діти навчатимуться у старшій школі (10-12 класи). Зараз таких є 14, решту ліцеїв стануть гімназіями. Це академічний ліцей на базі Калуського ліцею №10 і науковий ліцей на базі ліцею імені Дмитра Бахматюка. Тобто підготовка до змін відбувається за планом. Окрім того, сам ліцей №10 тривалий час готується до зміни свого статусу та працює над зміцненням матеріально-технічної бази.
6 лютого відбулося обговорення реформи за участі депутатів Калуської міської ради, освітян, зокрема, представників колективу Калуського ліцею №10. Також участь у зустрічі взяв керівник Департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОДА Віктор Кімакович.
Раніше влада повідомляла, що Калуський ліцей №10 продовжує працювати у звичному режимі. Питання про закриття початкової та середньої ланок не розглядається. З 1 вересня 2026 року ліцей, як і раніше, здійснюватиме набір учнів до 1 та 10 класів. Проте це не стосується наступного року.
Як зазначила начальниця управління освіти Калуської міської ради Ірина Люклян, закон «Про повну загальну середню освіту» дозволяє, щоб у ліцеї також була середня ланка (5-9 класи) і як виняток — початкова.
Проте в Калуській громаді винятки неможливі. Це стосується лише, наприклад, ліцею у гірській місцевості, де є лиш одна школа та відсутні інші варіанти для навчання молодших класів.
Отже, з 1 вересня 2027 року початкової школи в десятому ліцеї не буде, якщо реформу не призупинять. Втратять й усі інші поки що ліцеї, адже від них підуть старші класи, відповідно, зменшиться кількість годин і навантаження на педагогів. Частково компенсувати ці втрати вони зможуть за рахунок молодших та середніх школярів, які навчалися чи могли навчатися у десятому ліцеї.
Ключове питання полягає у тому, чи буде у Калуському ліцеї №10 середня ланка.
У Калуші поки що схиляються до варіанту її залишити. Проте це питання ще мають вивчити. Питання у тому, скільки дітей навчатимуться в академічному ліцеї і чи вистачить для них приміщень — 55 кабінетів.
За словами Віктора Кімаковича, провели підрахунок за методикою, яка передбачає, що 50% учнів, які закінчують 9 клас, продовжуватимуть здобувати середню освіту в академічному ліцеї. Причому в Калуський ліцей №10 прийдуть також діти з сусідніх Верхнянської, Войнилівської і Новицької громад, де академічних ліцеїв не буде. Порахували, що у 10-12 класах десятого ліцею буде 734 учні. Тобто значно більше, ніж є зараз. Плюс у старшій школі навчання за профілями, а отже має бути поділ на групи, що потягне додаткову потребу у навчальних кабінетах. Навіть якщо в академічному ліцеї буде 1000 учнів, місця для того, щоб тут навчалися ще й діти у 5-9 класах, не буде.
Натомість у Калуші попередньо порахували, що для академічного ліцею достатньо 39 кабінетів, тобто, принаймні, частково середню ланку тут можна буде зберегти.
Поки що це питання залишається дискусійним. Вирішили, що його вивчатимуть. Так чи інакше, але владі доведеться приймати непопулярні рішення. Альтернативи, схоже, немає: академічний ліцей у громаді мусить бути, інакше старшокласникам довелося б добиратися на навчання в Долину чи Івано-Франківськ. І на базі якого б з діючих ліцеїв Калуша його не створили, все ж довелося б приймати важкі для учнів, батьків та вчителів рішення.
Так виглядатиме освітня мережа Калуської громади з 1 вересня 2027 року
До речі, як йшлося під час обговорення змін в освіті, демографічна ситуація є важкою. Кількість учнів зменшується щороку і може статися, що вже за п’ять років не усі гімназії зможуть набрати бодай один перший клас. У перспективі може дійти до напівпорожніх шкіл — тоді стоятиме питання не лише про скорочення класів і педагогічних ставок, а й про саму мережу шкіл, зокрема, гімназій.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
