Святослав Радейко на три роки старший від Євгена Магаса та й жили вони недалеко один від одного — 15 хвилин ходьби.
«Женя був компанійським, щирим, веселим, позитивним. Хорошим колегою та захисником на футбольному полі. Разом у ФК «Підгірки» понад 10 років грали. Любив людей та спілкування, бо якийсь час працював барменом у закладах Калуша та Івано-Франківська. Важко говорити про нього в минулому часі…», — констатує Святослав.
Хлопці тісно дружили з підліткового віку. Женю часто кликали «Кучерявий», бо мав хвилясте волосся.
«Його мобілізували у вересні 2025 року. Він потрапив у бригаду до свого дядька — маминого рідного брата. Вивчав безпілотні літальні апарати — і це йому дуже подобалося та вдавалось. Спершу вчився на Львівщині, потім на Харківщині, а цьогоріч їх відправили на Донеччину. Він із захопленням розповідав, про свої успіхи, радів, що є «очима» лінії фронту», — констатує друг.
Четвертого грудня у Святослава був ювілей і Євген відпросився у командира, щоб привітати друга. Співрозмовник ділиться, що ця присутність для нього була дуже важливою.
«Перед тим, як його відправляли на Лиман, він два дні був вдома. Ми практично їх провели разом у постійних розмовах за кавою. Також, коли Женя служив, через день спілкувались, позитивні відео кидали один одному. Хотілось його підбадьорити, відволікти», — згадує товариш.
Святослав Радейко розповідає, що на першій позиції Євген пробув 10 днів, після чого ділився, що важко було спостерігати за перебігом подій. Другий його вихід виявився останнім.
«У мене відняло мову, коли 15 березня в обід передзвонив із такими новинами мій колега. Ми ж о 23:00 день перед тим спілкувались з Євгеном по відеозв’язку. Сміялися, він збирався на позицію, показував процес, жартував, що потрібно взуття напастувати…».
Найважче, переконує, було подзвонити до його молодшого брата Миколи.
«Він тільки відписав: «Жені більше немає»… Після того, як я повернувся з роботи в Калуш, то одразу поїхав до Миколи. Ми обоє плакали… В голові не вкладається — досі не віриться, дуже важко це сприймати. Женя був мені більше, ніж друг, як рідна людина…».
10 серпня Євгену Магасу мало виповнитися 28 років. У нього залишилися: мама, молодший брат та бабуся.
Як повідомляли «Вікна», про загибель солдата, оператора безпілотних літальних апаратів розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти однієї із військових частин Євгена Магаса з Калуша стало відомо 17 березня.
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
