Стерненко заперечував свою причетність до викрадення Щербича повністю заперечували. Прокуратура стверджувала, що провина обвинувачених, Стерненка та його соратника Руслана Демчука, підтверджується свідченнями потерпілого Сергія Щербича, телефонними білінгами та показами свідка. Остання розповіла, що бачила, як Щербича затягли в машину і повезли в невідомому напрямку, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "УП".
Метою нападу, на думку обвинувачення, було заволодіння майном Щербича – його банківською карткою, телефоном. Обтяжуючою обставиною суд визнав те, що злочин нібито вчинили "у зв’язку з виконанням потерпілим службовим обов’язком" — Щербич був депутатом райради. Також суд звернув увагу на те, що Стерненко розповідав про своє негативне ставлення до політичних поглядів потерпілого.
Обидва обвинувачені свою причетність до викрадення Щербича повністю заперечували. Ще до завершення оголошення вироку Стерненко заявив, що вважає рішення суду політично вмотивованим. Він запевнив, що буде оскаржувати вирок.
Стерненка, крім нападу, визнали винним у незаконному зберігання зброї — травматичного пістолету. Він говорив, що випадково знайшов пістолет біля дому.
У результаті, екслідеру одеського "Правого сектору" призначили покарання за розбій і зберігання пістолету, а за викрадення людини — звільнили від відповідальності через строки давності.
Навесні 2015 року на Одещині викрали і катували Щербича — новообраного депутата Комінтернівської райради. За словами потерпілого, йому зателефонував Стерненко і запропонував зустрітись, щоб обговорити питання його роботи.
Приїхавши на місце, депутат побачив кілька автівок і людей, із двома з яких, Стерненком і Демчуком, за його словами, був знайомий особисто. Депутат сів в одну з автівок, потім намагався втекти, однак його силою відвезли в підвал, де катували. Від чоловіка, зокрема, вимагали відмовитись від депутатства. Щербичу також погрожували фізичною розправою.
Коли жертву відпустили, він звернувся до правоохоронців. За твердженням обвинувачення, Щербич сам вказав на своїх викрадачів – Стерненка і Демчука.
Однак спершу правоохоронці публічно не повідомляли ані про конкретних осіб, причетних до злочину, ані про їхні примітні особливості. Лише за п’ять місяців Стерненку та Демчуку вручили підозри.
Їх затримали й арештували, однак пізніше випустили з-під варти. Справу передали в суд для розгляду по суті ще в 2016 році. Потерпілий переважно не з’являвся в суд.
Передісторія:
У 2018 році на Стерненка було вчинено три замахи, в ході третього, 24 травня, загинув нападник. Поліція розслідує загибель нападника як умисне вбивство. Стерненко стверджує, що захищався.
На початку квітня ексзаступник генерального прокурора Віктор Трепак розповів, що генпрокурорка Ірина Венедіктова заявила йому про необхідність повідомити Стерненку про підозру. Після цього Трепак пішов з посади. Пізніше Венедіктова сказала, що підозра Стерненку буде оголошена у будь-якому разі.
15 травня стало відомо, що двом чоловікам, які у 2018 році напали на Стерненка, оголосили підозру в хуліганстві, а 10 червня — що прокуратура закрила провадження проти загиблого Кузнєцова.
Вранці 11 червня до Стерненка прийшли правоохоронці із ухвалою суду про примусовий привід до СБУ.
Того ж дня йому повідомили про підозру в умисному вбивстві.
