У ліцеї №10 вшанували пам'ять Романа Мердуха. Фото: Міська рада, скріни з відео "Спогади України" Роман Мердух — солдат 1-го мінометного взводу 1-го мінометного батальйону 92-ої окремої механізованої бригади імені Кошового отамана Івана Сірка.
Народився 5 квітня 1994 року в Калуші. Був дуже спокійним і домашнім хлопчиком. А ще щирим, відвертим, наполегливим та з гострим відчуттям справедливості. Дуже любив тварин, йдеться в проєкті "Спогади України", інформують "Вікна".
Як старший син став опорою та підтримкою для матері й батька. Допомагав у вихованні молодшого брата Валентина, був його наставником, хорошим другом і прикладом у всьому.
Навчався в Калуському ліцеї №10. Завжди брав активну участь у всіх шкільних заходах, відвідував секцію дзюдо. Вчителі та друзі згадують його лише з приємністю, адже Роман був завжди усміхнений і життєрадісний. Умів заряджати позитивом усіх довкола.
Після 9-го класу ліцею вступив до Калуського політехнічного коледжу, який успішно закінчив у 2012 році за спеціальністю «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем». Відтак продовжує навчання у Львівському національному лісотехнічному університеті України, здобувши ступінь магістра за спеціальністю «Автоматизоване управління технологічними процесами».
Після закінчення навчання Роман повернувся додому в рідне місто. З часом у пошуку роботи переїхав до Івано-Франківська. Спершу працював системним адміністратором у локальній мережі «23 ресторани». А вже з 2018-го відкрив власну справу став підприємцем і сервісного обслуговування та ремонту техніки, а також надання послуг для ресторанного бізнесу. Був у стосунках з дівчиною Христиною. На жаль, сімейні відносини не склалися.
З початку пандемії Covid-19 припинив підприємницьку діяльність та змінив сферу діяльності, влаштувавшись до регіонального Інтернет-провайдера монтажником зв'язку, кабельником. Займався монтажем та обслуговуванням комутаційних щитів. Однак, потрапивши в автомобільну аварію і зазнавши важких травм обох рук, був змушений покинути роботу і після операції в Києві повернувся назад до батьків у Калуш, де майже рік проходив курс реабілітації. Паралельно працював механіком на СТО у свого батька. Останнім місцем його роботи стало підприємство «Карпатнафтохім».
Буквально за два місяці до початку повномасштабної війни з російською федерацією він влаштувався слюсарем у цех контрольно-вимірювальних приладів та автоматики. Проте цього часу було достатньо, аби колеги та керівництво цеху побачили у молодому спеціалісті справжнього фахівця, трудоголіка і великого патріота України. Згодом прийшла повістка з Калуського центру комплектування та соціальної підтримки, де, проходячи військово-лікарську комісію, приховав, що має дві пластини у ліктьовому суглобі.
1 лютого 2022 року його відправили на навчання на Немирівський полігон, що на Львівщині. А вже 4 березня разом з побратимами поїхав на Харківщину. Спочатку — в місті Чугуїв, а далі — на «зачистку» сіл від окупантів.
Солдат Роман Мердух загинув 25 березня 2022 року у бою з окупантом біля села Мала Рогань. Життя 27-річного бійця обірвала куля російського снайпера.
Поховали героя 8 квітня на Алеї Слави міського кладовища.
Указом Президента України Володимира Зеленського від 26 квітня захисник нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
11 жовтня 2022 року відзначений медаллю «За оборону України» — також від Президента України.
29 травня 2023 року в Калуському ліцеї №10 відкрили інтерактивну пам’ятну дошку полеглому бійцю.
