У ліцеї імені Дмитра Бахматюка є досягнення, тож його варто зберегти, — йшлося на засіданні комісії. Фото: міська рада Як повідомляли "Вікна", в Калуській громаді представили план оптимізації закладів освіти на 2024-2027 роки. Відтак з 1 вересня 2024 року при формуванні двох і більше класів хочуть встановити таку мінімальну кількість учнів (без врахування тих, що будуть здобувати освіту за індивідуальною та дистанційною формами навчання):
- у міських закладах освіти для 1 класів — 23 учні; для 5 і 10 класів — 24 учні;
- при формуванні 10 класів у сільських закладах — 18 учнів.
Також до початку навчального року мають намір оптимізувати мережу перехідних 2-9 класів шляхом об’єднання: якщо середня наповнюваність на паралелі з трьох класів 22 і менше учнів, то утворювати два класи, а якщо середня наповнюваність на паралелі з двох класів 16 і менше учнів, то утворювати один клас.
Основні заходи заплановані на 2025 і 2026 роки. А саме перетворення усіх ліцеїв в селах громади, за винятком Голинського та трьох ліцеїв Калуша (першого, четвертого і сьомого), на гімназії. Таким чином якщо зараз в Калуській громаді є 14 ліцеїв, то на 2027 рік має залишитися наполовину менше — 7.
А саме функціонуватимуть Калуські ліцеї №№2, 3, 5, 6 і 10, ліцей імені Дмитра Бахматюка і Голинський ліцей. Окрім того, усі шість гімназій стануть філіями опорних закладів. Натомість в селах функціонуватиме 4 гімназії, які зараз є ліцеями: Боднарівська, Тужилівська, Пійлівська і Ріп’янська.
Як повідомила на засіданні депутатської комісії начальниця управління освіти Ірина Люклян, держава готує реформу старшої школи. Зараз більшість випускників 9 класу продовжують навчання у 10 класі. Надалі планується, що як мінімум половина мають здобувати професійну освіту і робітничі спеціальності. А школярі, які вступатимуть у виші, навчатимуться в академічних ліцеях. Ці ліцеї мають бути відокремлені (тобто в академічному ліцеї буде лише старша школа. — Ред.). Мотивацією виокремлення є те, щоб випускники 9-их класів за інерцією не переходили у 10, а робили вибір між професійним і академічним напрямком освіти.
У академічному ліцеї має бути щонайменше 600 учнів, тобто 200 учнів на паралелях 10, 11 і 12 класів. Це як мінімум 7-8 класів на паралелі. Відповідно до кількості дітей, а є тенденція до її зменшення, у Калуші може бути створено лише один академічний ліцей. Його мають намір створити на базі 10 ліцею. За планом академічний ліцей має запрацювати з 1 вересня 2027 року. Відповідно, діти які на той момент навчатимуться у молодшій і середній ланках цього закладу освіти, будуть змушені перейти в інші на той час гімназії Калуша.
За 1 вересня 2027 року у 10 клас переходитимуть теперішні шестикласники. Зараз на паралелі шостих класів у закладах загальної середньої освіти Калуської громади навчаються 977 дітей. Якщо їх половина продовжить навчання в академічному ліцеї, то вийде менше півтисячі учнів. Як йшлося на засіданні комісії, академічні ліцеї будуть підпорядковані обласному департаменту освіти (відповідно, й утримуватимуться з обласного бюджету. — Ред.) і їх не буде у невеликих сільських і селищних громадах. Тобто в академічному ліцеї Калуша також здобуватимуть середню освіту діти з інших громад. Відповідно для їх проживання також має бути створено пансіон. Приміщення для його влаштування ще не визначили, це може бути гуртожиток сьомого училища чи політехнічного коледжу.
Таким чином у разі реалізації цієї моделі реформи, з 1 вересня 2027 року усі теперішні ліцеї громади стануть гімназіями. Частина їх будуть опорними закладами освіти. План оптимізації, який пропонують реалізувати в Калуській громаді, як пояснила Ірина Люклян, забезпечить поступовий перехід до майбутньої моделі поділу на професійну й академічну освіту.
Також у Калуші мають намір зберегти ліцей імені Дмитра Бахматюка у статусі наукового. Такий ліцей створюють за ініціативою громади, дітей відбирають за конкурсом, причому функціонують з 5 по 12 клас. В такому закладі освіти учнів готують до наукової й науково-технічної діяльності: вони пишуть наукові роботи, захищають їх на різних конкурсах, проводять власні дослідження, а також можуть отримувати академічні стипендії. Щоби отримати статус наукового, заклади мають відповідати низці критеріїв, зокрема мати укладений не менш як на три роки договір про співпрацю у сфері науки із закладом вищої освіти або науковою установою та мати в складі команди осіб із науковими ступенями, ученими званнями або почесними званнями «народний», «заслужений» тощо. У наукових ліцеях створюють класи для поглибленого вивчення окремих предметів і вони потребують більшого фінансування, ніж звичайні заклади освіти, оскільки кошти потрібні й на розвиток матеріально-технічної бази, оплату праці вчителів тощо.
Як йшлося на засіданні комісії, в Калуському ліцеї імені Дмитра Бахматюка є великі досягнення і потенціал, тож його варто зберегти. Причому вже порахували, що видатки на стипендії учнів у такому закладі складуть приблизно 1 млн гривень в рік — це помірна ціна за збереження потужного і сильного закладу освіти.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
