"Я справді не маю сторінки у «Фейсбуці», але це не означає, що я не знаю, про що там пишуть калушани, н За що ще калушанам доведеться платити більше, кому бюджетним коштом придбають обладнання для встановлення індивідуального опалення та з чим пов’язаний будівельний бум, який переживає Калуш, «Вікна» розпитували у міського голови Ігоря Матвійчука.
— Ігоре Володимировичу, 2017 рік був для Калуша яким? Чи все з заплановано вдалося реалізувати? Чим можете особисто похвалитися?
— Для Калуша рік був загалом хорошим. Місто жило і розвивалося, зробити справді вдалося багато. Це результат усієї калуської громади, депутатів, виконавчих органів, підприємців і комунальних підприємств… Одна людина зробити самостійно нічого не може.
Ми працювали в усіх галузях. У місті було багато програм. Частину реалізували, частину — лише почали реалізовувати і продовжимо вже у цьому та наступному роках. Капремонт «Мінералу», завершення моста на вулиці Чорновола, капітальний ремонт каналізаційних мереж, особливо — багатоповерхової забудови, фінансування ремонтів у закладах освіти без залучення фінансування від батьків, як це є у багатьох містах, — це, безперечно, наші здобутки.
Я задоволений, що ми взялися за вуличне освітлення: почали у цілих мікрорайонах встановлювати сучасне LED-освітлення. Ця робота буде продовжена вже у поточному році. Тривали капітальні ремонти у під’їздах, ремонтували дахи, щитові та відмостки, замінювали внутрібудинкові мережі тощо. Також у нас діяла широка програма благоустрою, що дало змогу ремонтувати дороги і міжквартальні проїзди, взятися за тротуари. Всі ці роботи будуть продовжені у 2018 році. Ми прагнемо створити комфортні умови проживання для наших калушан.
— У Калуші почали клаптиково брукувати тротуари. Чи виправдано це фінансово і чи не доцільніше було б почати, скажімо, з центру міста, поступово рухаючись вже до інших мікрорайонів? Наразі цей процес виглядає досить хаотично.
— Ми розпочали ремонти на багатьох вулицях міста, тим самим окреслили плани на майбутнє. Всі прагнуть якомога швидше зробити щось для мікрорайону, в якому самі живуть. Але ми брукуватимемо головні тротуари у всіх мікрорайонах міста. Бруківка дорожча, ніж асфальт, але не настільки, щоб говорити про надмірні витрати. Вона дорожча відсотків на 20, але в той же час має значно більший термін експлуатації. До того ж її легко замінити, тоді як традиційні асфальтові тротуари в ремонті потребують більших затрат — і часових, і фінансових. .
— У мікрорайонах Загір’я, Підгірки та Височанка планували будівництво та реконструкцію водопровідних мереж. Програма розрахована на два роки і потребує понад 14 мільйонів гривень фінансування. Левова частка цих коштів мала бути виділена з Державного бюджету. Чи отримало місто ці кошти і чи є вже результати виконання?
— Ми вже чотири роки проводимо водопостачання мікрорайону Височанка. Зараз ми можемо говорити, що на 90% вирішили цю проблему. Вулицями цього мікрорайону прокладено труби і мешканці вже можуть підключатися до системи водопостачання. Щоправда, до центрального водопостачання приєдналися не більше 50-60% мешканців, хоча підписи збирали всі. Також ми провели мережі водопостачання і в мікрорайоні вулиці Медичної (чотири вулиці). Прикро, але отанній рік підтримки з державного бюджету не було.
— Тариф на водопостачання і водовідведення у Калуші переглядати будуть? Мораторій на його підняття діє вже кілька років. При цьому інші тарифи, в тому числі і ті, які регулюються на місцевому рівні, як-от квартплата, регулярно зростають. Невідповідність тарифів собівартості послуг робить «Водотеплосервіс» безнадійно збитковим. Чи готове місто і далі виділяти мільйони на фінансову підтримку цього комунального підприємства?
— По воді тариф треба переглядати. Він уже шість років не зростав, тому іншого варіанту у нас немає. З нового року знову відбулося підняття мінімальної заробітної плати. З підприємства йде великий відтік працівників, тому ми мусимо їх підтримати. «Водотеплосервіс» уже рахує, якими мають бути нові тарифи.
— На скільки зросте вартість води у Калуші? Тариф на воду залишався незмінним з 2011 року. Чи не призведе це зараз до одномоментного різкого зростання, яке суттєво «вдарить» по кишенях мешканців міста?
— Давайте не забувати, що є пільги і субсидії, які допоможуть мешканцям міста не так гостро відчути підвищення тарифу. Поки держава компенсовує, треба все ж таки піднімати тариф, бо іншого виходу у нас немає. Тариф, я сподіваюся, буде піднято до економічно обґрунтованого рівня. Яким він буде, зараз конкретно сказати не можу.
— Чи йтиме мова і про підвищення вартості тарифу на пасажирські перевезення?
— Я думаю, ні. Це питання, звісно, обговорюється, як і питання збільшення суми відшкодування перевізникам витрат на перевезення пільговиків. Але підстав підвищувати вартість проїзду в Калуші зараз немає.
— Цього року деякі калушани зможуть отримати з міського бюджету кошти на встановлення індивідуального опалення? Кому пощастить? Чи буде ця допомога безповоротною або ж у формі кредиту?
— Під цю програму ми передбачили на 2018-ий рік один мільйон гривень. Але наразі ще не розроблено Положення до програми, тобто не прописаний сам механізм. Розробити і затвердити його ми маємо намір до 1 квітня, тоді і можна буде говорити на цю тему більш предметно. Одне можу сказати з впевненістю: ця програма має допомогти від’єднати від центрального теплопостачання ті будинки, де вже на 90% є встановлене індивідуальне опалення.
— На чому ще буде закцентовано увагу у новому році?
— На державному рівні впроваджуються дві серйозні реформи — освітня і медична. Тому, в першу чергу, ми будемо зосереджувати увагу саме на них. Будь-які реформи потребують фінансових затрат. Але це — майбутнє нашого міста і держави. Тому ми мусимо працювати. Зараз головний акцент — на первинній ланці медицини. У нашій поліклініці цей процес іде дуже добре. Ставимо комп’ютери й обладнання, бо розуміємо, що зміни потрібні і за півроку це все має запрацювати. Всі інші програми теж будуть діяти. Загалом ми заклали близько 80-ти мільйонів гривень на різні програми.
— Якщо порівнювати бюджет Калуша з іншими містами, то виглядає, що на розвиток у нас закладено дуже мало. У Коломиї бюджет розвитку становитиме понад 100 млн гривень, що вдвічі більше, ніж у нас. А Івано-Франківськ взагалі планує витратити на розвиток більше третини свого бюджету. Калуш не розвиватиметься?
— Чому ж? Розвиток є і він буде. Із загального фонду бюджету фінансується чимало програм, які також впливають на розвиток міста. Просто у даному випадку йдеться про різні джерела фінансування — чи по програмах, чи з бюджету розвитку. Освітлення міста, технічне оснащення шкіл, ремонт під’їздів, водопостачання, благоустрій — це важливі для міста програми, від яких залежить його розвиток. Калуш у 2017 році пережив справжній будівельний бум. Це також говорить про те, що місто живе і розвивається, воно цікаве інвесторам і підприємцям.
Нарешті, ми подали документи по нашому концертному залу. Я вірю, що ми виграємо цей грант від Євросоюзу разом із нашими румунськими колегами і нам вдасться почати ремонт приміщення. Увесь пакет документів уже знаходиться в Румунії. Приблизно до травня мав би відбутися відповідний конкурс. Вартість проекту — мільон євро, 40% може отримати наше місто.
— Якщо цей грант буде залучено, то його можна буде вважати першим серйозним напрацюванням у цьому напрямку за останніх кілька років. Чи працює міська рада над іншими проектами, під які можна залучати грантові кошти?
— Працюємо. Але я не прихильник того, щоб пообіцяти щось, а потім не зробити. Я вважаю, що про залучення інших грантів можна буде говорити тоді, коли вони дійсно будуть.
— Минулого року в Калуші вперше був утворений так званий фонд міського голови. Ви отримали 200 тисяч гривень, якими могли розпорядитися на власний розсуд. На що витратили ці гроші?
— На переможців шкільного чемпіонату КВН, яким ми подарували екскурсійні тури, і на друк книг. Також з цього фонду було придбано стіл у РАЦС.
— Про це ніде не повідомлялося. Міській владі бракує публічності. За рік ні Ви, ні Ваші заступники не провели жодної прес-конференції чи брифінгу, Ви не дописуєте у соцмережах, не публікуєте звітів про зроблене. Чому?
— Я справді не маю сторінки у «Фейсбуці», але це не означає, що я не знаю, про що там пишуть калушани, на що нарікають і чим цікавляться. Посадовець, як на мене, не має сидіти у соцмережі, не має хвалитися роботою. Я прихильник іншої моделі поведінки й управління. Важливо зробити, а тоді вже говорити. Крім того, думаю, що мешканці міста і самі бачать, що робиться у місті. До речі, те, що у соцмережі владу почали згадувати менше, я вважаю позитивом.
— На фоні комунальних проблем, реформ, які диктує держава, у Калуші якось менше уваги почали приділяти питанню екології. Але від цього проблеми не зникли.
— Я не зовсім із цим погоджуюся. Ми працюємо над вирішенням екологічних проблем. Минулого року продовжували засипку воронки на вулиці Глібова. На 70-75% вона зараз є засипаною. Роботу плануємо завершити у цьому році. Крім того, у нас є діюча екологічна програма, коштом якої ми завершуємо другу чергу полігону, приступаємо до копання чеків, почали встановлювати вагу, яка дасть можливість облікувати кількість сміття, яке потрапляє на полігон. За останніх три роки ми вкладали чималі кошти у полігон ТПВ, пройшли через низку прискіпливих перевірок і на сьогодні я можу твердо казати про те, що такого полігону, як наш, в області більше немає.
— Чи готовий Калуш до роздільного збору сміття? Чи буде найближчим часом у місті сміттєсортувальна лінія?
— Встановлення сміттєсортувальної лінії напряму пов’язане з концесією нашого комунального підприємства «Екосервіс». Ми вже півтора року працюємо над цим питанням. Полігон до концесії ніякого відношення не має. Він був, є і залишиться у комунальній власності. А щодо концесії, то процес тривалий. Всі договори, положення, документи з цього питання проходять погодження з Антимонопольним комітетом, з державним агентством по підприємництву і ще низкою державних експертів. Тому це займе ще трохи часу.
Щодо роздільного збору сміття, то воно у нас запроваджено давно. На жаль, мешканці міста не завжди підключаються до цього процесу. Тому сортування сміття у нас відбувається ще і на полігоні.
Інвесторів, які цікавляться сміттям, — достатньо. До нас приїжджали представники з Ірану, які також мають бажання будувати свою сортувальну лінію у Калуші. Загалом за моєї пам’яті таких інвесторів було, як мінімум, десять. Сміттям зараз цікавляться, тим паче, що є міжнародні гранти, пільгові кредити тощо. Але більшість інвесторів приходить із пропозицією продати завод. Навіть — у довгостроковий кредит. Я ж вважаю, що якщо інвестор готовий будувати завод чи ставити лінію, то нехай вкладає кошти, будує і працює.
— Дякую, Ігоре Володимировичу, за змістовну розмову.
Розмовляла Тетяна КІНДЮХ, журналіст