Вони не просто приїхали в гості — вони привезли із собою віру в силу, яку дає спорт, і підтримку, яку може дати тільки той, хто сам пройшов крізь втрати та біль, інформують "Вікна" з посиланням на Invictus Games: Team Ukraine.
Адаптивний спорт — інструмент та мова, якою говорять нескорені
У перший день перебування у таборі, ветерани поділилися з дітьми тим, що стало їхнім власним шляхом до відновлення — адаптивними видами спорту. Також як слухачі до лекції приєдналось близько 200 дітей Залізної Зміни. У наступні дні через стрільбу з лука, гру в бочче та волейбол сидячи наші учасники показали: навіть після травм можна переосмислювати зміни і бути щасливим. І саме так народжується віра у власні можливості.
Приклад спільноти, що об’єднує через схожий досвід
Із 40 дітей, які нині перебувають у таборі, 31 — це діти зі спільноти загиблих воїнів Ігор Нескорених. Їм знайомий біль втрати, і їм необхідний приклад того, як жити з цим болем. Саме тому присутність ветеранів має таке велике значення — вони не тільки розуміють ці переживання, а й самі є прикладом того, як люди з подібним досвідом можуть об’єднуватись, підтримувати одне одного й ставати сильнішими разом.
«Я гадаю, що треба показати дітям, що незалежно від травм, незалежно від психологічного стану, який ми переживаємо під час війни, через спорт можна адаптуватися до нового життя. Зокрема, спорт та спільнота своїх допомагають нам ментально швидше відновитися і рухатись далі», — говорить Андрій Бойчук.
Як повідомляли "Вікна", Андрій Бойчук родом з села Боднарів Калуської громади зараз проживає у Івано-Франківську, займається стрільбою із лука. Для цього придбав собі «інструмент». Каже, що хоче цей досвід передавати ветеранам та дітям.
«Спорт допомагає відновитися. Недавно зайняв у Івано-Франківську зі стрільби з лука перше місце, потімбули в Калуші змагання «Воля до життя», але результат трохи гіршим. Якщо ти поступаєшся сильнішим суперникам, то потрібно проаналізувати свої можливості, знайти слабку сторону та вдосконалюватися. Не зупинятись на досягнутому рівні», — впевнений ветеран.
А у березні Андрій став найкращим лучником області.
Більше про життєвий та бойовий шлях ветерана, учасника Ігор Нескорених у Канаді — в публікації "Головне — навчитися сприймати себе, бо нога уже не виросте".
