"Кіборгу" аплодували як присутні на відзначенні Дня міста, так і музиканти культового гурту "Кому Вниз&qu Нагадаємо, що 26-річний калушанин Станіслав Стовбан був одним з останніх військових, які виходили із території Донецького летовища. З тих, хто тримав оборону у найгарячіші дні — з 16 по 20 січня 2015 року, інформують "Вікна".
Станіслав Стовбан потрапив у полон на своє 23-є день народження. Під час оборони Донецького аеропорту уламками підірваного термінала йому придавило обидві ноги, потрапив у полон. Як наслідок — хлопець опинився в одній із донецьких лікарень, де йому ампутували до коліна праву ногу.
Каже, після всього, що пережив, найбільшим страхом було те, що він більше ніколи не зможе служити. Проте він продовжив службу в навчальному центрі десантно-штурмових військ, адже йому втсановили сучасний протез. Тут Станіславу запропонували працювати інструктором групи вогневої підтримки курсантів. Найбільше мрія — стрибнути з парашутом.
Нагадаємо, що 2016 року «кіборгу» Станіславу Стовбану мали вручити золотий значок «Калуш». Замість нього відзнаку тоді отримав його батько.
Цього року Калуська міська рада своїм рішенням вирішила присвоїти легендарному земляку звання "Почесний громадянин міста Калуш".
"Кіборгу" аплодували як присутні на відзначенні Дня міста, так і музиканти культового гурту "Кому Вниз", які того дня виступали в Калуші. Нагороду вручив міський голова Ігор Матвійчук.
Станіслав Стовбан попросив калушан не припиняти боротьбу. Фото: Іван Качмар
Станіслав Стовбан укотре згадав, як його визволяли з полону і закликав бути думаючими громадянами:
"Вкотре не втомлююся дякувати Ігореві Насалику за те, що мене виручив із такої неприємної ситуації. Бачите, як життя повертається: Ще десять років тому в школі бив вікна, а тепер — Почесний громадянин міста Калуш. Сьогодні ви святкуєте, відпочиваєте — це шикарно, це дуже класно, всі це заслужили. Але не забувайте, будь ласка, що наша боротьба ще не закінчена. Ми продовжуємо боротися, будуємо нашу Україну кожен у своїй сфері. Хлопці військові — на фронті, цивільні — в тилу... Закликаю вас і прошу бути думаючими громадянами: не втратьте, будь ласка, Україну. Щоб нові обличчя не стали причиною нових проблем".
